Зовнішня будова плазунів

будова ящірки

В цій статті ми розглянемо характерні особливості зовнішньої будови плазунів.

Зовнішня будова плазунів

Плазуни або рептилії це — холоднокровні, переважно наземні, хребетні тварини, розмноження і розвиток яких відбувається на суходолі (навіть у мешканців водойм).

Особливості зовнішньої будови рептилій ми розглянемо на прикладі ящірки.

Зовнішня будова ящірки

Розміри тіла плазунів від декількох см. до 10 м.

Тіло ящірки поділяється на:

— голову;

— шию;

— тулуб;

— хвіст.

На відміну від земноводних, вони мають чітко виражену шию.

Кінцівки плазунів розташовані по боках тулуба, внаслідок чого тіло торкається землі — «плазує», звідки й походить назва класу. Але в багатьох видів (у змій, деяких ящірок) кінцівки зникають або дуже зменшені. На її п’ятипалих кінцівках немає плавальних перетинок.

Ноги ящірки короткі і слабкі, її тіло торкається землі.

Пальці плазунів закінчуються кігтиками.

Зовнішній шар покривів плазунів, на відміну від земноводних, роговіє. Шкіра суха, практично без залоз, вкрита роговими лусками, щитками або пластинками — похідними покривного епітелію. Такі покриви захищають тварин від механічних ушкоджень і зайвих втрат вологи. Щільний покрив заважає росту плазунів, тому він періодично змінюється: старий скидається, і тварина росте, поки новий не зроговів.

У зовнішній частині внутрішнього шару шкіри часто знаходяться спеціальні клітини — хроматофори.  У цих клітинах секретуються пігменти: меланіни і каротиноїди.  Також у хроматофорах зустрічається здатний відображати світло гуанін.  Завдяки хроматофорами, деякі плазуни здатні змінювати забарвлення свого тіла за порівняно короткий час.  Хамелеони — найвідоміші представники з подібним властивістю.

Додати коментар

Відповісти

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *