Анна Гавальда аудіокнига «35 кіло надії» скорочено слухати онлайн варто, щоб згадати історію про підлітка, який зміг здійснити свою мрію.
«35 кіло надії» аудіокнига скорочено
Аудіо “35 кіло надії” скорочено подане у відео. Його доповнюють картинки, ілюстрації до твору, які допомагають краще запам’ятати зміст.
Слухати аудіокнигу “35 кіло надії”:
Про що розповідається у творі “35 кіло надії”?
Повість «35 кіло надії» була написана 2002 року. Вона розповідає про хлопчика, який погано навчався у школі і ніяк не міг знайти своє призначення у житті. Лише завдяки підтримці дідуся він зміг вступити у той навчальний заклад, про який мріяв.
Події повісті відбуваються на початку ХХІ століття у Франції.
Головний герой Грегуар мав щасливе дитинство до 3 років. Як і всі діти, він грався, дивився мультфільми, малював, вигадував пригоди про Гродуду (своє улюблене плюшеве цуценя). А у три з половиною роки він пішов до школи і все змінилося. Уже після першого дня він не хотів йти до школи, казав, що має справи вдома. Мама його вмовляла, а потім вдарила. Це був початок кошмару.
Тепер Грегуару було 13 років. Він навчався у 6 класі, бо двічі залишався на другий рік (один раз у другому класі, один у шостому). Через погане навчання вдома батьки постійно сварилися. Та Грегуара лише мовчав. Грегуар не міг запам’ятовувати шкільний матеріал, він був для нього, що «китайська грамота». Його навіть показували лікарям, але ніяких відхилень не виявили. У хлопця були лише проблеми з концентрацією уваги, навчання було для нього нецікавим.
У школі він згадував лише про один щасливий рік — у старшій дитсадковій групі. Його вихователькою була Марі, яка займалася рукоділлям, вигадувала різні цікаві завдання. Щодня Грегуар щось там майстрував. Марі казала, що ти прожив день немарно, якщо зробив щось своїми руками. Завдяки їй герой зрозумів, що найбільше любить майструвати. На прощання Марі подарувала Грегуару книгу “1000 справ для вмілих рук”.
Грегуар не міг уже терпіти щоденні скандали батьків через його неуспішність. Під час сварок він затуляв вуха і уявляв, як він лагодить чи космічний корабель, чи гігантську піраміду.
Якось його вигнали зі школи через фізкультуру. Батьки дуже сердилися, і лише дід Леон підтримав онука тоді. Вони були трохи схожі – дідусь також любив щось робити і ніколи не ліз у душу. Але дідусь мав проблеми зі здоров’ям, він довго кашляв, сили покидали його.
Батьки насилу влаштували Грегуара в непрестижну школу, але йому там зовсім не подобалося. Потім його відправили у пансіон. Та Грегуар мріяв про навчання у технічному коледжі, в якому були слюсарні та столярні майстерні. Він написав директорові коледжу листа з проханням прийняти його. Щоб підтвердити свої наміри до листа він додав кресленням машинки для чищення бананів.
Грегуара запросили до коледжу скласти іспит, і він з ним впорався. Того ж дня дід Леон потрапив до лікарні та впав у кому. Грегуар вирішив, що його дідусь неодмінно одужає, якщо він змінить своє ставлення до навчання. Відтоді хлопчик став рішучим та цілеспрямованим. Найщасливішим для Грегуара став день, коли дідусь приїхав у його коледж на інвалідному візку.
