Джордано Бруно цікаві факти – ТОП 19

Цікаві факти про Джордано Бруно — італійського філософа, письменника, поета та одного з найсміливіших мислителів доби Відродження — допоможуть краще зрозуміти, чому його ім’я стало символом вільної думки.

Джордано Бруно цікаві факти

1. Джордано Бруно народився під іншим ім’ям.
Майбутній філософ народився 1548 року в Нолі, неподалік Неаполя, у родині військовослужбовця Джованні Бруно. При хрещенні хлопчика назвали Філіппо. Ім’я Джордано він отримав пізніше, коли вступив до домініканського монастиря.

2. У монастир він вступив зовсім юним.
1565 року, приблизно у 17-річному віці, Філіппо Бруно став домініканцем у монастирі Сан-Доменіко-Маджоре в Неаполі. Там він отримав ім’я Джордано та здобув ґрунтовну освіту. Він вивчав філософію, логіку, богослов’я та твори античних і середньовічних авторів.

3. Він мав досить бурхливий темперамент.
За свідченнями сучасників, Джордано Бруно мав незгідливий характер, виявляв рішучість і твердість, до кінця відстоював свою точку зору.

4. Бруно був не лише філософом, а й священником.
1572 року він був висвячений на священника. Однак із часом його погляди дедалі більше розходилися з офіційним католицьким ученням. Через підозри в єресі Бруно залишив монастир і розпочав багаторічні мандри Європою.

5. Він підтримував ідеї Коперника 
Бруно прийняв геліоцентричну модель Миколая Коперника, відповідно до якої Земля та інші планети обертаються навколо Сонця. Проте він не обмежився цим.
Філософ вважав, що Всесвіт нескінченний, а Сонце — лише одна з незліченної кількості зір. Він припускав існування інших світів, які можуть бути подібними до нашого. Для XVI століття це була надзвичайно смілива думка.
Водночас важливо пам’ятати: Бруно був передусім філософом, а не астрономом-спостерігачем. Його міркування про безмежний Всесвіт ґрунтувалися на філософських аргументах, а не на телескопічних спостереженнях.

6. Його уявлення про Всесвіт були значно ширшими за тодішню наукову картину світу.
Бруно не просто стверджував, що Земля не є центром Всесвіту. Він відкидав саму ідею замкненого космосу з нерухомими зорями на його межі. На його думку, зорі можуть бути іншими сонцями, а навколо них можуть існувати інші світи. Саме ця ідея зробила Бруно одним із найвідоміших прихильників концепції множинності світів.

7. Бруно був страчений  
Іноді можна зустріти твердження, ніби інквізиція засудила Бруно виключно за те, що він підтримував геліоцентричну систему. Це спрощення. Його судовий процес стосувався широкого кола богословських і філософських поглядів. Інквізиція звинувачувала Бруно, зокрема, у єретичних поглядах на Трійцю, Христа, душу, творіння та інші положення християнського віровчення.

8. Бруно був справжнім мандрівним інтелектуалом Європи.
Після залишення монастиря він багато років подорожував. Він побував у Женеві, Тулузі, Парижі, Лондоні, Оксфорді, Віттенберзі, Празі, Гельмштадті, Франкфурті-на-Майні та інших містах. У різних країнах Бруно викладав, читав лекції, писав книжки та спілкувався з ученими й інтелектуалами.

9. Бруно жив у Франції при дворі Генріха III.
У Парижі він здобув прихильність французького короля Генріха III. Король цікавився його мистецтвом пам’яті та підтримував філософа.

10.  Джордано Бруно мав чудову пам’ять. Кажуть, він пам’ятав напам’ять цілі книжкові томи. Ще одна область його інтересів, що лежала поза астрономічних теорій, – це мнемоніка (наука про розвиток пам’яті).

11. Бруно жив і працював в Англії.
1583 року він прибув до Лондона. Там він створив кілька своїх найвідоміших творів. Саме в Англії, 1584 року, вийшов його знаменитий діалог «Про нескінченність, Всесвіт і світи». У ньому Бруно розвинув ідею нескінченного Всесвіту та безлічі світів.

12. Бруно не був сучасним «ученим у лабораторії».
Його часто називають ученим, але для точності варто пам’ятати про особливості XVI століття. Бруно був насамперед філософом, натурфілософом, письменником і мислителем. Він міркував про природу Всесвіту, матерію, Бога, душу та будову світу, але його погляди не завжди відповідали методам природничих наук у сучасному розумінні.

13. До Італії Бруно повернувся добровільно.
Після багатьох років мандрів 1591 року він повернувся до Італії. У Венеції Бруно зупинився в будинку Джованні Моченіго. Саме Моченіго подав на Бруно донос. Після цього філософа заарештували. Згодом Римська інквізиція зажадала його видачі, і 1593 року Бруно перевезли до Рима.

14. У в’язниці він провів майже сім років.
Поширена цифра «вісім років» є неточною. Бруно перебував під вартою в Римі приблизно сім років — від 1593 до 1600 року. Інквізиційний процес був тривалим і складним. Бруно неодноразово допитували та вимагали від нього зректися поглядів, які церковний суд визнавав єретичними.

15. Бруно не погодився повністю зректися своїх переконань.
Попри тривалий процес, він не прийняв усіх вимог інквізиції. Урешті суд визнав його єретиком і передав світській владі для виконання смертного вироку.

16. Джордано Бруно стратили 17 лютого 1600 року.
Бруно був страчений 17 лютого 1600 року в Римі, на площі Кампо-деї-Фіорі. Його спалили на вогнищі. Ця страта стала однією з найвідоміших подій в історії європейської інтелектуальної культури.

17. Його твори заборонили після смерті.
1603 року твори Джордано Бруно внесли до католицького Індексу заборонених книг. Заборона його праць зберігалася в наступних виданнях Індексу, останнє з яких вийшло 1948 року.

18. Бруно був не лише філософом, а й письменником.
Він писав італійською та латинською мовами. Його творчий доробок охоплює філософські діалоги, поезію, комедію та латиномовні трактати. Серед найвідоміших творів Бруно — «Свічник», «Вечеря на Попільну середу», «Про причину, початок і єдине», «Про нескінченність, Всесвіт і світи», «Про героїчні шаленства».

19. Бруно не був просто «ворогом церкви».
Його конфлікт із церковною владою був складнішим. Бруно залишався людиною релігійної культури свого часу, але його уявлення про Бога, природу, Всесвіт і людину суттєво відрізнялися від офіційного католицького вчення.

Хронологічна таблиця: Джордано Бруно

• Ім’я при народженні: Філіппо Бруно.
• Рік народження: 1548.
• Місце народження: Нола, поблизу Неаполя.
• 1565 рік: вступив до домініканського ордену та отримав ім’я Джордано.
• 1572 рік: став священником.
• 1576 рік: залишив домініканський монастир.
• 1579 рік: прибув до Женеви.
• 1579–1581 роки: перебував у Тулузі.
• 1583 рік: прибув до Англії.
• 1584 рік: опубліковано «Про нескінченність, Всесвіт і світи».
• 1591 рік: повернувся до Італії.
• 1592 рік: заарештований у Венеції.
• 1593 рік: переданий Римській інквізиції.
• 17 лютого 1600 року: страчений у Римі.
• 1603 рік: його твори внесено до Індексу заборонених книг.