Пилип Орлик цікаві факти

Пилип Орлик — видатний український політичний і державний діяч, дипломат, публіцист, поет, генеральний писар Війська Запорозького та гетьман у вигнанні. Він увійшов в історію передусім як один із творців документа, відомого сьогодні як Конституція Пилипа Орлика. Пропонуємо дізнатися цікаві факти про Пилипа Орлика, про його життя, діяльність та родину.

Пилип Орлик цікаві факти

1. Народився не на території сучасної України

Пилип Орлик народився 21 жовтня 1672 року в селі Косуті, яке нині розташоване на території Білорусі. Він походив із родовитої шляхти чеського походження. Його батько, Степан Орлик, служив у війську Речі Посполитої та загинув у битві під Хотином, коли Пилипу був лише один рік. Майбутнього гетьмана виховувала мати Ірина з роду Малаховських.

2. Навчався в Києво-Могилянській академії навідмінно

Пилип Орлик здобув ґрунтовну освіту. Він навчався у Віленській академії, а згодом — у Києво-Могилянській академії, де його викладачем був відомий філософ і богослов Стефан Яворський.
Після завершення навчання Орлик працював писарем Київської духовної консисторії, а потім розпочав службу в Генеральній військовій канцелярії.

3. Був надзвичайно освіченою людиною

Пилип Орлик цікавився філософією, літературою та політикою, мав талант ораторства і писав вірші.

Він знав багато іноземних мов.  Орлик знав дев’ять мов: латину, польську, французьку, італійську, шведську, німецьку, болгарську та сербськ9 мов.

Для дипломата XVIII століття така мовна підготовка була величезною перевагою.

4. Був найближчим соратником Івана Мазепи

Пилип Орлик став одним із найближчих соратників гетьмана Івана Мазепи.
У 1707 році він обійняв посаду генерального писаря — одну з найважливіших посад у Гетьманщині. Орлик був посвячений у плани Мазепи щодо союзу зі шведським королем Карлом XII та виступу проти політики Петра I.

5. Після Полтавської битви опинився у вигнанні

Після поразки шведсько-українських сил у Полтавській битві 1709 року Пилип Орлик разом із Мазепою, козацькою старшиною та частиною козаків відступив до Бендер. Цю групу українських політичних діячів часто називають першою українською політичною еміграцією.

6. У 1710 році його обрали гетьманом

5 квітня 1710 року поблизу Бендер Пилипа Орлика обрали гетьманом Війська Запорозького у вигнанні.

Того самого дня було укладено документ, який нині відомий як «Пакти й Конституції прав і вольностей Війська Запорозького», — документ, який назвали Конституція Пилипа Орлика. Цей документ вважають першою українською Конституцією, а також однією із перших конституцій у Європі.

7. Конституція обмежувала владу гетьмана

Одна з найцікавіших особливостей документа полягає в тому, що він обмежував владу гетьмана.

«Пакти й Конституції» визначали його обов’язки та передбачали діяльність Генеральної ради, яка мала виконувати роль своєрідного представницького органу.

Документ складався з преамбули та 16 розділів. У ньому визначалися права й обов’язки гетьмана, старшини, козаків та інших суспільних груп.

8. У Конституції були положення про захист прав жінок

Цікавий і маловідомий факт: у Конституції Пилипа Орлика містилося положення про права козачих вдів та жінок, чиї чоловіки перебували у військових походах. Тобто документ регулював не лише державний устрій, а й окремі питання повсякденного життя суспільства.

9. Конституція була написана кількома мовами

Документ існував у різних редакціях — латиномовних і староукраїнських. Латинські тексти були важливими для міжнародної дипломатії, зокрема для спілкування зі шведським королем та європейськими державами. Староукраїнський текст призначався для використання в Україні та на Запорозькій Січі.

10. Оригінал Конституції знайшли лише у XXI столітті

Тривалий час історики не мали доступу до оригінального староукраїнського примірника документа.
У 2008 році українські науковці виявили його у фондах Російського державного архіву давніх актів у Москві. Документ написаний староукраїнською мовою та має підпис Пилипа Орлика.

11. Пилип Орлик намагався створити міжнародну підтримку України

Орлик не обмежувався написанням політичних документів. Упродовж десятиліть він намагався переконати європейські держави підтримати українську справу.
Він шукав дипломатичної підтримки у Швеції, Османської імперії, Франції, Австрії, Великої Британії, Польщі, Пруссії, Данії та інших держав.

12. Намагався повернутися в Україну не лише дипломатією

У 1711 році Пилип Орлик розпочав похід на Правобережну Україну. Його військо складалося з козаків, запорожців, буджацьких татар, шведів і поляків. Метою походу було звільнення українських земель та відновлення козацької держави. Проте повністю реалізувати цей задум не вдалося.

13. Багато років прожив у вигнанні

Після поразки визвольних планів Пилип Орлик був змушений провести більшу частину життя за межами України.

Він жив у Швеції, Австрії, Чехії, Греції та Молдові, постійно займаючись політичною та дипломатичною діяльністю. У 1730-х роках він перебував у Салоніках, які тоді входили до складу Османської імперії.

14. Писав політичні праці та вірші

Пилип Орлик був не лише політиком і дипломатом, а й письменником. Він створював поетичні твори, політичні маніфести та інші праці. Серед його відомих творів — «Алкід російський», «Гіппомен Сарматський» та «Діаріуш подорожній» — щоденник, у якому він описував події свого життя та політичної діяльності.

15. У нього була велика родина

Пилип Орлик був одружений із Ганною Герцик, донькою полтавського полковника Павла Герцика. У подружжя було троє синів і п’ятеро дочок. Ганна Герцик залишалася поруч із чоловіком у важкі роки еміграції та поділяла його непросту долю.

16. Його син Григорій став відомим французьким військовим діячем

Старший син Пилипа Орлика — Григорій Орлик — пішов шляхом батька й став дипломатом та військовим діячем. Він зробив кар’єру у Франції та дослужився до звання генерал-лейтенанта французької армії. Григорій залишався пов’язаним з українською політичною справою та представляв інтереси свого батька в європейських дипломатичних колах.

17. Пилип Орлик помер далеко від України

Пилип Орлик помер в бідності 24 травня 1742 року в Яссах, на території сучасної Румунії. Він так і не зміг повернутися до України, за незалежність якої боровся протягом усього політичного життя.

18. Його життя — приклад політичної боротьби без власної держави

Мабуть, один із найвражаючих фактів полягає в тому, що Орлик десятиліттями жив далеко від України, але не відмовився від ідеї української державності.

Він не мав власної держави, армії чи постійної столиці, однак продовжував вести дипломатичні переговори, писати політичні документи та шукати союзників у Європі.

Саме тому постать Пилипа Орлика важлива не лише як частина історії козацької доби. Він був одним із тих українських політиків XVIII століття, які намагалися представити українське питання як міжнародну політичну проблему.