Аналіз вірша А. Малишка «Приходять предки»: тема, ідея, художні засоби, жанр, основна думка, ідейно-художній аналіз.
А. Малишко «Приходять предки» аналіз
А. Малишко у вірші «Приходять предки» ніби звітує перед своїми предками — чи так він живе, як треба, чи не зрадив він сподівань тих, хто «кайданами подзвонював», виборюючи світле майбутнє для нащадків.
Тема «Приходять предки»: згадування предків, які, виборюючи волю, страждали, терпіли поневіряння, знущання.
Ідея «Приходять предки»: висловлення почуття пошани, подяки до тих, хто творив історію, захищав рідний край, відстоював його інтереси.
Основна думка «Приходять предки»:
а) сучасне покоління повинно шанувати тих, завдяки кому на теперішній час має щасливе і вільне життя;
б) Чи ти не став розщепленим, як атом…
Ярижкою, нікчемним, псом на влові?»
Жанр «Приходять предки»: громадянська поезія.
Художні засоби «Приходять предки»
Метафора: «приходять предки».
Епітети: «предки добрі і нехитрі».
Антитези: «не руки — а… віти»;
«не очі — а… орбіти».
Порівняння: «не став розщепленим, як атом».
Звертання: «Дитино наша…»
Риторичне запитання: «Ярижкою нікчемним, псом на влові?»
Риторичний оклик: «Дитино наша, ягодо з любові!..»
Ідейно-художній аналіз «Приходять предки»
У вірші «Приходять предки» А. Малишко натякає на трагічне минуле українського народу.
Водночас вустами предків поет звертається до своїх сучасників і нащадків з болючим запитанням, чи зуміли вони зберегти національну самосвідомість, чи не втратили вони те, заради чого гинули їхні діди та прадіди:
Чи ти не став розщепленим, як атом,
Недовірком, схизматом чи прелатом,
Ярижкою, нікчемним, псом на влові?
Дитино наша, ягодо любові!
(Схизмат — розкольник, прелат — найвищий титул у католицький церкві). Дуже прикро, що навіть зараз, на початку ХХІ століття, ці питання зберігають свою емоційно-тривожну напруженість: чи зуміємо ми бути гідними своїх предків, чи буде їм за що нас поважати, нами пишатись. Проте фінальний акорд вірша А. Малишка звучить доволі оптимістично:
Дарують ласку, повну болю й змоги,
Щоб у очах уздріть нові прологи.
Тобто є шанс, є надія, що історія України не стала епілогом, фінальною згадкою про загиблу державу.
А. Малишко «Приходять предки» вірш
Приходять предки, добрі і нехитрі,
У бородах, простелених на вітрі,
Не руки — а прогнуті чорні віти,
Не очі — а прозористі орбіти.
І кайдани подзвонюють з плугами,
Зерно і кров, і ночі із снігами.
Чи ти не став розщепленим, як атом.
Недовірком, схизматом чи прелатом
Ярижкою нікчемним, псом на влові?
Дитино наша, ягодо з любові!..
Дарують ласку, повну болю й змоги,
Щоб у очах уздріть нові прологи.
Схизмат — людина, що зрадила істинній вірі.
Прелат — узагальнена назва католицьких священиків
“Ярижкою нікчемним” — тобто улесливим прислужником
