Анатолій Дімаров хронологічна таблиця життя і творчості українського прозаїка викладена в цій статті.
Хронологічна таблиця Дімарова
| 5 травня 1922 | Анатолій Андрійович Дімаров народився на хуторі Гараськи (офіційно Миргород) на Полтавщині в сім’ї учителя. |
| 1932—1933 | У дитинстві пережив Голодомор в Україні. Після закінчення середньої школи був мобілізований до армії. |
| 26 червня 1941 | Воював як стрілець 371 стрілецького полку 37 стрілецької дивізії на Південно-Західному фронті |
| 17 липня 1941 | Був важко поранений. Потрапив до окупації, був командиром партизанського загону. Нагороджений як активний учасник війни орденами й медалями. |
| 1949 | У повоєнні роки працював у газеті «Радянська Волинь».Він видав першу збірку оповідань «Гості з Волині». |
| 1950–1951 | Навчався в Літературному інституті ім. М. Горького в Москві. |
| 1951–1953 | Навчався у Львівському педагогічному інституті. Закінчивши навчання, працював редактором у видавництвах. А. Дімаров є автором нарису «Дві Марії», збірки оповідань та новел «На волинській землі», «Волинські легенди», «Через місточок», повісті «Син капітана», збірки повістей та оповідань «Жінка з дитиною», романів «Його сім’я», «Ідол», «І будуть люди». Творчий доробок письменника становить кілька десятків томів. |
| 1954 | Роман «Його сім’я» |
| 1961 | Роман «Ідол» |
| 1964 | Роман «І будуть люди» |
| 1969 | Збірка «Зінське щеня» |
| 1974 | «Біль і гнів» |
| 1978 | «Постріли Уляни Кашук» |
| 1982 | Лауреат Державної премії України імені Т. Г. Шевченка |
| 1987 | «Сільські історії», «Містечкові історії» |
| 1988 | «Боги на продаж. Міські історії» |
| 29 червня 2014 | Помер у Києві |
