Анатолій Дрофань біографія та цікаві факти про українського письменника розкажуть про його життя та творчість коротко.
Анатолій Дрофань біографія скорочено
Анатолій Павлович Дрофань народився 17 листопада 1919 року в Ічні, що на Чернігівщині, в родині залізничника. Там же він закінчив семирічну школу в 1935 році й пішов навчатись до Ніжинського педагогічного інститут на робітничий факультет.
У 1938 році Анатолій Павлович вступає на філологічний факультет до Київського університету. Через події Другої світової війни він закінчив навчальний заклад тільки в 1945 році. З березня того року Дрофань починає працювати завлітредакції газеті «Молодь України», потім в «Колгоспному селі» та журналі «Україна».
Своє перше оповідання «Перепел» побачило світ 1945 року, а рівно через 11 років вийшла й збірка оповідань – «Журка з Сонцеграда» (1956 рік). Також письменник перекладав з російської мови твори Михайла Алексєєва та Віталія Біанкі.
Разом з письменницькою діяльністю Анатолій Павлович займався громадською роботою: збирав архівні та документальні відомості про видатних людей, записував спогади від Левка Ревуцького, вивчав рід Симиренків, написав спогади про Остапу Вишню та свого викладача з часів університету – Агатангела Кримського.
Його твори перекладено російською, грузинською, білоруською, німецькою та казахською мовами.
Життя письменника та громадського діяча раптово обірвалось 25 травня 1988 року у видавництві «Радянський письменник».
Анатолій Павлович є автором творів для дітей: «Журка із Сонцеграда», «Коли я виросту», «Про Барона, Мавру та Мале Вушко», «Янехо», «Альбіон», а також повістей «Загадка старої дзвіниці», «Біла криниця».
Він написав книги «Коли ми красиві», З глибин…», «У кожному камені — іскра», «Буремна тиша», «Таїна голубого палацу» й збірки оповідань «Троянди», «Земля для квітів», «Сонцелюби», «Іменини».
Цікаві факти про Анатолія Дрофаня
Насправді письменник народився в Прилуках (Чернігівська обл). Але через кілька днів після його народження батька Анатолія Павловича перевели в Ічню на роботу. Так як він не встиг оформити відповідні документи про народження сина, то зробив це в Ічні.- Його батько обожнював мисливство. Навіть був головою місцевого товариства рибалок та мисливців. Тому маленький письменник часто бував з татом на полюванні, сидів з ним біля вечірнього багаття та ночував під копицею сіна на природі.
- Анатолій Павлович крім мисливства та рибальства займався бджільництвом. Він навіть вирощував свій сад. Письменник навіть вивів на батьківщині сорт яблук і назвав його жартома «дрофанівкою».
- Життя письменника полишило його на творчому злеті. В момент, коли він прийшов до видавництва здавати до друку доопрацьований з урахуванням зауважень рецензентів рукопис «Музи кохання» його не стало.
