Архаїзми в “Слові про похід Ігорів” спробувала зібрати в цій статті.
Архаїзми в “Слові про похід Ігорів”
- рать, ратище
- млою
- вельми
- Отворив
- персти
- бран
- вельми
- Розшиб
- діткнувся
- Отру
- Леліяти
- Простерлися
- упоїли
- Ополудні
- погибель
- Жони
- змислити
- поготів
Що таке архаїзми?
Архаїзми – слова, які вийшли з ужитку, були замінені іншими. Архаїзми обов’язково мають свої сучасні синоніми, якими ми тепер і користуємося кожного дня.
- перст (палець),
- вої (воїни),
- злато (золото),
- вельми (дуже).
- просинець (січень),
- кріс (рушниця),
- чадо (дитина),
- уста (губи),
- десниця (права рука),
- зигзиця (зозуля),
- ректи (сказати).
- чоло ― лоб,
- отчий ― батьківський,
- бран ― полон,
- уповати ― надіятися,
- отверзати ― відкривати,
- вельми ― дуже,
- всує ― даремно.
Архаїзми виділяють:
1) лексичні ― повністю застарілі слова: ланіти (щоки), рать (військо), дзиґарі (годинник), вікторія (перемога), лицедій (актор), узріти (побачити), ректи (сказати), одесную (праворуч), оний (той), сиріч (тобто);
2) словотвірні― із застарілими суфіксами та префіксами: словеса (слова), рибар (рибалка), сіятель (сіяч), фортеція (фортеця), урозуміти (зрозуміти), возсіяти (засяяти), женський (жіночий);
3) фонетичні ― із застарілим звуковим оформленням: враг (ворог), глас (голос), зерцало (дзеркало), ріжниця (різниця), сподар (господар), піїт (поет), серебро (срібло), вольний (вільний), сей (цей);
4) семантичні ― із застарілим значенням: лікоть (міра довжини), живіт (життя), колода (вулик), поїзд (валка підвід).
