Аналіз вірша “Бачиш: між трав зелених” (жанр, художні засоби, тема, ідея) допоможе підготувати літературний паспорт ліричного твору.
Аналіз твору “Бачиш: між трав зелених” (паспорт)
Автор – Володимир Підпалий
Рік публікації – 1963
Збірка – “Зелена Гілка”
Літературний рід — лірика.
Жанр — вірш.
Вид лірики — пейзажна.
Тема: зображення природи у всій її красі, заклик до бережного стану, до всього живого на землі.
Ідея: ідея гуманізму, людяності, бережливого ставлення до природи та всього живого.
Основна думка: » Треба в житті любити гаряче і багато…»
Провідний мотив — заклик бути людяними, жити в гармонії з природою, любити та оберігати її.
Ліричний герой — щира, добра людина, яка дбає про природу рідного краю.
Віршовий розмір – верлібр (вільний вірш).
Проблемні питання: Чи складно в житті бути уважним до природи? Чи важко любити навколишній світ? Що заважає сучасним людям бережно ставитися до оточуючого середовища?
Художні засоби вірша “Бачиш: між трав зелених”
- афоризми: «Треба в житті любити гаряче і багато»;
- порівняння: «як грудочки, пташата…»;
- епітети: «трави зелені», пташата «маленькі, сірі», «немічні», «яструб-розбійник», «дощі зернисті», «дороги в пилу»
- риторичні запитання: »Що ти?! А руки? Серце?! Куди заховати їх?!»
- пестливі слова: «пташата», «грудочки», «маленьким».
- кільцеве обрамлення — композиційна фігура у віршованому творі, що полягає у повторенні строф, рядків: «…Бачиш: …, як грудочки пташата…».
- повтор («як грудочки, пташата»),
- метафора («ляже на нашу совість… гріх»),
Вірш пройнятий гуманізмом, любов’ю і бережливим ставленням до природи. Автор задає риторичне питання: «А руки?! Серце?! Куди заховати їх?!» Справді, якщо людина байдужа до краси навколишнього світу і не має в серці «любові й хисту» до природи, то навіщо їй серце?
Вірш Володимира Підпалого «Бачиш, між трав зелених…» не є строго римованим (неточне й неповне римування спостерігаємо в четвертому з восьми рядків кожної строфи: «берегти / сестрою ти», «заховати їх / гріх», «траву / живуть»), але не може вважатися прозовим твором, бо має чітку ритміку, великий спектр багатозначних художніх засобів, ліричного героя, що не властивий епічному роду літератури. Йдеться про особливий вірш – верлібр.
У поезії “Бачиш між трав зелених” ліричний герой звертається до читача, уявного товариша, щоб той відносився до природи з повагою та пошаною.
Чого навчає вірш “Бачиш: між трав зелених”?
Спочатку ліричний герой переконує уявного співрозмовника в необхідності захищати беззахисних пташенят, «спокій їх оберігати». Це треба робити обережно, щоб не сполохати їх. Інтонація різко змінюється, коли співрозмовник сумнівається, знаходить причини, аби відмовитися. З’являються питально-окличні речення, які засвідчують обурення ліричного героя.
Поет підказує, наскільки важливо для кожного з нас не чекати й спостерігати, а діяти. Не обмежуватися співчуттям, не виправдовувати бездіяльність слабкістю та невмінням, а лише вірити в силу добра.
Підпалий “Бачиш: між трав зелених” слухати
БАЧИШ: МІЖ ТРАВ ЗЕЛЕНИХ… ПІДПАЛИЙ
Бачиш: між трав зелених,
як грудочки, пташата…
Станьмо ось тут навшпиньки
спокій їх берегти.
Може, не зможу батьком –
стану їм старшим братом;
будь їм, маленьким, сірим,
просто сестрою ти…
Кажеш, що не зумієш,
не маєм любові й хисту…
Що ти?! А руки?! Серце?!
Куди заховати їх?!
Яструб-розбійник свисне
раптом над беззахисними,
ляже на нашу совість
за нашу байдужість гріх…
Треба в житті любити
гаряче і багато:
сонце, дощі зернисті,
дороги в пилу,
траву!
… Бачиш: в гнізді малому,
як грудочки, пташенята,
немічні ще, невміло ворушаться
і живуть!..
Розширити літературний паспорт твору “Бачиш: між трав зелених” Ви можете через форму коментарів.
Дякую,просто неймовірно допомогли
Дякую.
Дякую