Історія зведення і падіння Берлінської стіни для дорослих та дітей викладена в цій статті.
Берлінська стіна: історія
Берлінська стіна – заважала вільному переміщенню жителів Східної та Західної Німеччини протягом 28 років.
Після Другої світової війни Берлін був поділений на чотири окупаційні зони між країнами-переможницями – СРСР, США, Великобританією і Францією. Східну зону Берліна зайняли радянські війська, вона стала столицею НДР (Німецької Демократичної Республіки). У межах інших трьох зон з 1949 року діяла інша самостійна політична одиниця – Західний Берлін, частина ФРН, Федеративної Республіки Німеччини.
Між двома зонами Берліна спочатку не було чіткої фізичної кордону. Розділова лінія між ними проходила прямо по вулицях і будинках, водними шляхами і каналам і становила 44,75 км, в той час як загальна протяжність кордону Західного Берліна з НДР складала 164 км. На цьому кордоні офіційно діяли пропускні пункти, але в той же час існувало і безліч нелегальних шляхів.
Саме відсутність фізичного кордону призвела до частих конфліктів. Обидва військово-політичні блоки, НАТО і країни Варшавського договору, ніяк не могли прийти до примирення щодо обстановки навколо Берліна. У той час як уряд ФРН відмовлявся визнавати НДР і наполягав на проведенні загальнонімецьких виборів, влада НДР заявляли про свої домагання на суверенітет над Західним Берліном.
У 1958 році радянський уряд на чолі з Микитою Хрущовим висунув так званий Берлінський ультиматум: вимогу закінчити чотирьохдержавное управління Берліном і перетворити західну його частину в демілітаризоване вільне місто. У разі відмови СРСР в ультимативному тоні обіцяв передати повний контроль доступу до міста владі НДР.
У серпні 1960 року НДР вперше ввела обмеження на відвідування Східного Берліна громадянами ФРН. У відповідь ФРН відмовилася від торговельної угоди з східною частиною країни. Обидві німецькі держави почали нарощувати збройні сили, активізувалася пропаганда. Влада НДР скаржилися на західну загрозу, «провокаційні» порушення кордону і діяльність «агентів ФРН», в той час як зі Східної Німеччини дійсно тікала безліч громадян (тільки за 1961 рік країну покинуло 207 тисяч східних німців). Причиною цього була насильницька колективізація, значні господарські труднощі, збільшення виробничих норм та ін.
Після безуспішних переговорів в 1961 році СРСР все ж відмовився від ультиматуму, але заохотив владу НДР посилити контроль над кордоном між двома частинами Берліна. Рішення закрити кордон НДР із Західним Берліном було прийнято 7 серпня 1961 року засіданні політбюро соціалістичної східнонімецької партії. Будівництво Берлінської стіни було почато 13 серпня в 1 годині ночі.
Безпосереднє зведення стіни було почато 15 серпня 1961 року, коли вся ділянка кордону була обнесена колючим дротом. Житлові будинки, які знаходилися в цій зоні, були виселені, всі вікна, що виходять на Західний Берлін, були закладені, а пізніше ці стіни зовсім знесли. Свій остаточний вигляд стіна придбала до 1975 року. Офіційно вона називалася «Антифашистський оборонний вал», але на Заході стіну назвали «Ганебною стіною».
Берлінська стіна являла не просто бетонну огорожу. До 1989 року представляла собою складний комплекс, що складався з:
- бетонної огорожі, загальною протяжністю 106 км і висотою в середньому 3,6 метра;
- огорожі з металевої сітки, довжиною 66,5 км;
- сигнального огородження під електричною напругою, протяжністю 127,5 км;
- земляних ровів, протяжністю 105,5 км;
- протитанкових укріплень на окремих ділянках;
- 302 сторожових вишок і інших прикордонних споруд;
- смуги довжиною в 14 км з гострих шипів і контрольно-слідової смуги з піском, по якій відразу ж виявляли сліди.
Берлінській стіні судилося простояти 28 років. У травні 1989 року під впливом перебудови в СРСР керівництво НДР втратила контроль над ситуацією. Тисячі східних німців бігли в ФРН через інші країни, наприклад, Угорщину. Почалися масові демонстрації і протести. 9 листопада 1989 року уряд НДР дозволив громадянам отримувати візи для негайного відвідування ФРН і Західного Берліна. В цей же день пізно ввечері відразу після виходу в ефір цього повідомлення о 19 годині 34 хвилини сотні тисяч німців кинулися до кордону. Під натиском юрби кордон відкрили і Берлінська стіна впала. В єдину країну НДР і ФРН об’єдналися через рік в жовтні 1990 року.
Сучасні дослідники оприлюднили секретний наказ Міністерства державної безпеки НДР, в якому вказувалося стріляти на ураження по втікачам, включаючи жінок і дітей. За офіційними даними НДР, при спробах перетнути Берлінську стіну зі Східного Берліна в Західний були вбиті або загинули 125 осіб. За сучасними підрахунками число загиблих значно більше – від 645 до 1245 чоловік.
