Бернард Шоу “Пігмаліон” переказ
“Пігмаліон” стислий переказ можна прочитати за 5 хвилин, а можна прочитати детальний переказ п’єси.
Головні герої:
- Еліза Дуліттл, бідна квіткарка;
- її батько, сміттяр;
- полковник Пікерінг;
- молода людина – вчений Генрі Хігінс;
- місіс Хілл з дочкою та сином Фредді.
Події відбуваються в Лондоні.
… У літній вечір ллє дощ як з відра. Люди біжать до портику церкви, сподіваючись сховатися там від дощу. Серед них – літня дама, місіс Хілл і її дочка. Син пані, Фредді, біжить шукати таксі, але по дорозі натикається на молоду дівчину, вуличну квіткарку Елізу Дуллітл. Він вибиває з її рук кошик з фіалками. Дівчина голосно свариться. Якийсь чоловік записує її слова в записну книжку. Хтось каже, що ця людина – донощик з поліції. Пізніше з’ясовується, що людина із записником – це Генрі Хінгінс, автор «Універсального алфавіту Хіггінса». Почувши це, особистістю Хінгінса цікавиться полковник Пікерінг, що теж стоять біля церкви. Він дуже давно хотів познайомитися з Хінгінсом, так як і сам захоплюється мовознавством. У той же час дівчина-квіткарка продовжує журитися з приводу розсипаних квітів. Хіггінс кидає в її корзину жменю монет і йде з полковником. Дівчина щиро рада – за її мірками вона володіє тепер величезним статком.
На наступний ранок Хіггінс демонструє у себе вдома полковнику Пикерингу свою фонографічну апаратуру. Економка доповідає, що «дуже проста дівчина» бажає переговорити з професором. З’являється Еліза Дуліттл. Вона хоче брати у професора уроки фонетики, так як її вимова не дозволяє їй влаштуватися на роботу. Хіггінс хоче відмовитися, але полковник пропонує парі. Якщо Хіггінс зможе за кілька місяців «перетворити вуличну квіткарку в герцогиню», то Пікерніг оплатить повністю її навчання. Ця пропозиція здається Хіггінсу досить привабливим, і він погоджується.
Минає два місяці. Хіггінс призводить Елізу Дуліттл в будинок своєї матері. Він хоче з’ясувати, чи можна вже вводити дівчину в світське суспільство. В гостях у матері Хіггінса знаходиться сімейство Хілл, але ніхто не впізнає, що прийшла квіткарки. Дівчина спочатку розмовляє, як великосвітська леді, але потім переходить на вуличний жаргон. Гості дивуються, але Хіггінсу вдається згладити ситуацію: він говорить, що це новий світський жаргон. Еліза викликає повний захват присутніх.
Ще через кілька місяців обидва експериментатора вивозять дівчину на великосвітський прийом. Еліза має там запаморочливий успіх. Таким чином, Хіггінс виграє парі. Тепер він навіть не звертає увагу на Елізу, чим викликає її роздратування. Вона запускає в нього туфлями. Дівчині здається, що її життя не має сенсу. Вночі вона втікає з дому Хіггінса.
На ранок Хіггінс виявляє, що Елізи немає, намагається знайти її за допомогою поліції. Без Елізи Хіггінс «як без рук»: не може знайти, де лежать його речі, на який день призначити справи. Мати Хіггінса знає, що можна знайти її. Дівчина згодна повернутися, якщо Хіггінс попросить у неї вибачення.
У підсумку Еліза Дуліттл повертається в будинок Хіггінса, і тепер її аж ніяк не вважають дурною дівчиною, а цінують і поважають як особистість.
