Бертольт Брехт біографія скорочено

Бертольт Брехт біографія скорочено українською мовою розповість про життя та творчість німецького драматурга і поета.

Бертольт Брехт коротка біографія

Творчість Бертольта Брехта репрезентує літературу Німеччини. Він засновник “епічного театру”.
Роки життя Бертольта Брехта – 1898-1956

Народився 10 лютого 1898 в місті Аугсбург в заможній буржуазній родині.

Під час навчання в міській реальній гімназії (1908-1917) почав писати вірші, оповідання та есе, які були надруковані в газеті «Аугсбурзькі новини» (1914-1915). Вже в його шкільних творах простежувалося різко негативне ставлення до війни.

Закінчив Мюнхенський університет, де вивчав медицину і літературу.

Але в 1918 р. перервавши навчання, працював санітаром у військовому госпіталі, тут пише вірші і п’єсу «Ваал».

У 1919 р. з’являється на світ п’єса «Барабани ночі», яка була відзначена премією Генріха Клейста.

У 1923 р. переїхав до Берліна, де працював завідувачем літературної частини і режисером в театрі Макса Рейнхардта.

У другій половині 20-х років письменник переживає світоглядний і творчий переломи: захоплюється марксизмом, зближується з комуністами, розробляє концепцію «епічність драми», яку апробує в п’єсах: «Тригрошова опера» (1928), «Свята Іоанна боєнь» (1929-1931 ) та ін.

. Гітлерівський уряд позбавив Брехта німецького громадянства за антимілітаристський характер твору «Легенда про мертвого солдата».

1933-1948 рр. період еміграції, сім’я переїжджає до Австрії, а потім, після її окупації до Швеції, Фінляндії. Коли Фінляндія вступила у війну Брехт з сім’єю переїжджає до США. Саме в еміграції були написані найбільш відомі його п’єси – «Матінка Кураж та її діти» (1938), «Страх і відчай в Третій Імперії» (1939), Життя Галілея (1943),« Добра людина з Сезуана» (1943), «Кавказьке крейдяне коло» (1944), в яких червоною ниткою проходила думка про необхідність боротьби людини із застарілим світопорядком. Бертольт Брехт не став затребуваним драматургом у США, він лише надрукував кілька публікацій в газетах і журналах.

Після закінчення війни йому довелося покинути США через загрозу переслідування. У 1947 р. Брехт їде жити до Швейцарії – єдину країну, що видала йому візу.

З 1948 р. повернувся жити в Німеччину. Останні роки жив у Берліні. Бертольт Брехт зміг реалізувати свій талант на Батьківщині після закінчення Другої світової війни і навіть отримав свій театр Berliner Ensemble «Берлінер ансамбль», де працював режисером.

У 1950 р. відбулося його призначення на посаду віце-президента Академії мистецтв НДР, в 1951 р. обрання членом Всесвітньої ради миру, в 1953 р. він очолив німецький ПЕН-клуб, в 1954 р. отримав міжнародну Сталінську премію «За зміцнення миру між народами».

Брехт до останніх днів працював. Твори останніх років: віршований памфлет «„Свобода“ і „демократія“» (1947), п’єса «Кавказьке крейдяне коло» (1949), збірка «Сто віршів. 1918—1950».

Хворе серце стало причиною смерті письменника. Серцевий напад перервав життя Брехта 14 серпня 1956.

Цікаво!
У своїй творчості Бертольт Брехт віддавав перевагу драматичному жанру драмі-притчі.

Брехт розрізняв два види театру — «арістотелівський» і «неарістотелівський» (епічний). 

Бертольд Брехт розробив і впроваджував концепцію новаторської драми “епічного (діалектичного) театру”.

«Епічний театр» Бертольта Брехта відкидав основні принципи «арістотелівського» театру. Одним зі стрижневих принципів теорії епічного театру Брехта став ефект очуження (подача добре знайомого явища у незвичному світлі). Завдання “ефекту очуження” – викликати критичне сприйняття зображуваного.

Актор «епічного театру» Бертольта Брехта має спонукати глядача замислитися над долею героя, переживати й нервувати.

За Брехтом, глядач «епічного театру» має міркувати й аналізувати. Характерною ознакою «епічного театру» Бертольта Брехта є  вплив на інтелект глядача

Особисте життя Бертольда Брехта

У 1922 році Брехт одружився на актрисі і співачці Маріані Цофф, в цьому шлюбі в 1923 році у нього народилася дочка Ханна, що стала актрисою. Цофф була старше Брехта на п’ять років, добросерда і турботлива, але цей шлюб виявився неміцним.

В 1923 році Брехт познайомився в Берліні з молодою актрисою Оленою Вайгель, яка народила йому сина Штефана. У 1927 році Брехт розлучився з Цофф і квітні 1929-го офіційно одружився з Вайгель. Олена стала музою і виконавицею ролей у його драмах. В 1930 році у них народилася дочка Барбара, також стала актрисою..