«Чарлі і шоколадна фабрика» — казкова повість валійського письменника Роальда Дала про пригоди хлопчака Чарлі Бакета на шоколадній фабриці геніального і дивакуватого кондитера містера Вонки.
“Чарлі і шоколадна фабрика” характеристика героїв
Головні герої твору:
- Чарлі – головний герой, хлопчик із бідної родини, вихований та слухняний. Ввічливий та терплячий. Попри злидні він уміє радіти життю та цінувати те що має.
- Містер Вонка – директор незвичайної шоколадної фабрики. Талановитий кондитер.
- Август Глуп— жадний і ненажерливий хлопчик, який постійно їсть. Він невихований та нахабний.
- Верука Солт— розбалувана дівчинка із сім’ї власників фабрики по переробці горіхів, звикла, щоб всі її примхи негайно виконувались. Вона груба, невихована та нахабна.
- Віолетта Борігард— дівчинка, що постійно жує жуйку, установила світовий рекорд — жує одну жуйку протягом трьох місяців;
- Майк Тіві — хлопчик, що зранку до ночі дивиться телевізор. Грубий, жорстокий, невихований. Думає, що справжнє життя лише в іграх та в телевізорі.
Ім’я персонажа | До відвідин фабрики | На фабриці та після відвідин фабрики |
Август Глуп | Постійно їсть, гладкий. Неслухняний, ненажерливий, лінивий | Звалюється у шоколадну річку Уроки: • більше ніколи не потрапляти в ту жахливу трубу; • не їсти багато, щоб не потрапити у безвихідне становище; • цікавитися в житті ще чим-небудь, окрім їжі. |
Віолетта Боригард | Мрія – отримати жуйку, якої вистачить на все життя; побити рекорд із жування гумки. Неслухняна, егоїстка | Куштує жуйку, ще не готову до споживання Уроки: • не бути чорною, як чорниця. • їсти не жуйку, яка заміняє продукти, а справжню їжу. |
Верука Солт | Хоче все мати, закатує істерики, якщо у неї чогось немає. Вередлива, нестримана, заздрісна | Потрапила у сміттєвий бак Уроки: • мусить слухати, коли її попереджають; • мусить думати, перш ніж щось робити; • мусить довести, що її голова – не порожній горіх. |
Майк Тіві | Вважає, що справжнє життя лише в телевізорі. | Потрапив у телевізор. Уроки: • повернути собі свій зріст або принаймні знайти потрібну баскетбольну команду; • зрозуміти, що життя дуже цікаве та різноманітне. |
Чарлі Бакет | Любить шоколад, хоче потрапити на шоколадну фабрику, добрий слухняний, ввічливий, терплячий | Співчуває іншим дітям; нічого не їсть без дозволу, хоча дуже голодний; не хоче переїжджати на фабрику без своєї родини. Власник фабрики |
“Чарлі і шоколадна фабрика” цитатна характеристика героїв
- Чарлі Бакет
« Він міг відчути смак шоколаду єдиний раз на рік , на свій день народження . Уся родина заощаджувала для цього гроші і , коли настав знаменний день , йому з самісінького ранку дарували невеличку шоколадну плиточку »
«Йдучи вранці до школи, він бачив у вітринах крамничок цілі стоси величезних шоколадних плиток. Він зупинявся й дивився на них, притискаючись носом до скла і стікаючи слиною. Щодня він бачив, як інші діти виймали з кишень шоколадні цукерки й пожадливо їх поглинали, і це, звичайно, була для нього велика мука…»
- Верука Солт
« Дівчинка кричала на батька : « Де мій золотий квиток ? Я хочу золотий квиток !». Вона годинами лежала на підлозі , хвицала ногами й страшенно лементувала ».
«Перевіряють, чи не зіпсована в середині. Дивіться далі…Ой лихо, вона таки зіпсований горішок . Куди вони її тягнуть ? – Туди, де викидають зіпсовані горішки. До сміттєпроводу».
«…всі-всі-всі білки, що сиділи за столом, стрибнули на Веруку, вчепившись їй у тіло. Двадцять п’ять білок схопили дівчинку за праву руку й повисли на ній. Ще двадцять п’ять білок схопили її за ліву руку й теж повисли…»
- Віолета Борігард
« Дівчина говорила дуже швидко й дуже голосно , та нелегко було зрозуміти її слова, бо водночас вона так само шалено жувала жуйку » .
«Яке ж то було жахливе видовище! Її лице , руки, ноги, шия – власне кажучи, все тіло, вся шкіра, а заодно й копиця кучерявого волосся стали сліпучо- фіолетово – чорні – як чорничний сік!».
«…Та врятувати Віолету було годі. її тіло роздималося й змінювало форму з такою швидкістю, що вже за хвилину перетворилося на величезну круглу темно-синю кулю – власне, на велетенську ягоду чорниці, – а від самої Віолети Бореґард лишилося тільки по парі крихітних ніжок та ручок, що стирчали з величезної круглої ягоди, та ще малесенька голівка нагорі»
- Майк Тіві
« Дев’ятирічний хлопець сидів перед величезним телевізором , не зводячи очей з екрана , й дивився фільм , у якому одна зграя бандитів розстрілювала з автоматів іншу » .
«Ти гарний хлопчик,- сказав містер Вонка,- але говориш забагато. Отож! Коли я вперше побачив, як діє звичайне телебачення, то мені в голову стрельнула чудова ідея…».
«Та Майк Тіві вже зірвався й побіг. Щойно почувши слова містера Вонки: «Я майже впевнений, що можна… авжеж, можна», він розвернувся й стрімголов помчав до протилежного кутка зали, де стояла велика телекамера…»
- Августус Глуп
« Він щодня з’їдає стільки шоколадних цукерок ,що було б просто неймовірно , якби він його ( золотий квиток ) не знайшов . Їсти – це його пристрасть . Це єдине , що його цікавить …».
«Нещасного хлопчиська затягувало далі й далі – до отвору однієї з тих велетенських труб, що звисали в річку. Врешті він геть зник з очей, його протягло під поверхнею й потужно засмоктало в трубу. Усі на березі річки затамували дух, видивляючись, де він вигулькне.»
- Містер Вонка
« І що то був за дивовижний чоловік ! На голові він мав чорний циліндр . Одягнений був у фрак із розкішного темно-фіолетового оксамиту . Із його підборіддя стирчала акуратна чорна цапина борідка . А очі він мав невимовно ясні. Ох , а яким він здавався розумним …».
“Сам містер Вонка раптом розхвилювався ще дужче, і відразу стало видно, що він цей цех любить найбільше. Він стрибав довкола казанів та апаратів, мов дитина, що отримала різдвяні дарунки й не знає, який розгортати спочатку. Спершу він зняв накривку з величезного казана й принюхався; тоді оббіг барильце з якоюсь липкою жовтою речовиною, встромив туди пальця й облизав; тоді метнувся до якогось апарата й попереставляв на ньому з десяток важільців та ручечок; потім крізь скляні дверцята стурбовано зазирнув у велетенську духовку, зрадів побаченому й захихотів, потираючи руки».
«- Ви лишень уявіть, – вигукнув містер Вонка, – коли я цю систему поширю по всій країні… ви сидітимете вдома, дивлячись телевізор, і раптом на екрані з’явиться реклама, а голос диктора скаже: «ЇЖТЕ ШОКОЛАДКИ «ВОНКА»! ВОНИ НАЙКРАЩІ В СВІТІ! ЯКЩО НЕ ВІРИТЕ, ПОКУШТУЙТЕ САМІ – ПРОСТО ЗАРАЗ!»
спасибо огромное
спс
Спасибо
Дуже круто! Величезне СПАСИБІ!!!!
Дуже класно!)
Дякую !)