Чому коломийки називають «перлами розсипаного намиста», відповідь на це запитання Ви відшукаєте в даній статті.
Чому коломийки називають “розсипаними перлами”?
«Коломийки – це перли розсипаного намиста», – так їх назвав Іван Якович Франко. Він говорив, що це «перли розсипаного намиста», тому що ця коротенька пісня, що перекочується з місця на місце і мерехтить та засліплює своїм блиском як намистинка.
Коломийка – це коротенька, зазвичай дворядкова пісня, кожен з якого включає в себе 14 складів. Вони популярні більше в західних областях України, але їх слухають в кожному регіоні.
Вважають, що назва цих пісень походить від назва м. Коломия – культурний центр Гуцульщини. Вони виникли в XV-XVI століттях, а стали поширюватися ближче до XIX століття.
Розмір коломийки: (4+4+6)*2, тобто 14 складів. Така будова іноді в народі називається «коломийковим віршем». Автори та люди, що виконували ці пісні часто порушували правила наголосу слів, задля того, щоб в пісні було присутнє чітко виражене римування.
Цикли коломийок (за змістом): дозвілля, залицяння, одруження, сімейне життя, жарти тощо.
В коломийках завжди присутній жартівливий пафос, саме через це, їх завжди пам’ятають та передають передають з покоління в покоління.
Отже, коломийки – це «перли розсипаного намиста», що стали прикрасою українського народу, його художньої творчості.
