Юрій Яновський «Чотири шаблі» скорочено читати варто, щоб згадати про життя чотирьох ватажків партизанської армії (Шахая, Марченка, Галата й Остюка), які виступають своєрідними нащадками козацької слави. Переказ розповідає, що герої мають виправити помилки своїх пращурів й здобути омріяну волю.
Яновський «Чотири шаблі» скорочено
Перша пісня
Чотири побратими на фото – Галат, Марченко, Остюк, Шахай.
Святкують весілля ватажка Шахая. Свято влаштовують по-старосвітськи, з обрядами й піснями. В цьому виявляється вся душа вояків, народу. Одразу після шлюбної ночі Шахай разом з товаришами відбуває на справу – потрібно обеззброїти потяг. З тактичною метою вони діляться на дві групи. Перша (у якій були Шахай, Остюк і Галат) зазнала поразки, оскільки воїни повтікали від страху. Друга ж (на чолі якої був Марченко) зупинила ешелон і забрала всю зброю.
Друга пісня
Ничипір Марченко заволодів чималим майном – потяги, зброя, коні. Але називався він ім’ям Шахая, заради власної безпеки. Справжній Шахай прийшов до нього з’ясувати стосунки. Врешті, розійшлись мирно – Марченко передав головування справжньому ватажку. Остюк був головою кінноти, а Галат – панцирників.
Шахай почав розробляти план нового бою. Вибрали для цього Успенівку – вважали, що там матимуть більше захисту. Мали захищатись від наступу італійців, греків і французів. Галат серед всіх отримав найризикованіше завдання – повинен був пробратись у тил ворога, там зруйнувати станцію, зірвати рейки, обрізати телефонні дроти, і аж тоді повернутись в Успенівку.
Почався бій. Ворога не потрібно було довго чекати – він наступав. Запеклий бій точився три довгих дні. Поперемінно перемагала то одна сторона, то інша. Третього дня до Шахая прийшла делегація просити перемир’я. Він їх вислухав, але вчинив по-своєму – продовжив бій. І, врешті, здобув перемогу.
Третя пісня
Партизани просувались далі. На шляху стала перешкода – біля одного з сіл стояли вороги. Розпочався бій. Шахай помітив страх в очах партизан, тому став на чолі бою. Він був коротким і переможним – в село в’їжджали з піснями.
Наступними селами на шляху партизан мали бути Синчаки, Павлівка і Довгий Кут. За свідченням одного з селян там на них чекали в засідці вороги, що мали почати наступ наступного дня о восьмій ранку. Тому Шахай вирішив діяти на випередження і розпочати бій о шостій.
Сплановано для бою косий удар. Гармати мали вкривати вогнем Павлівку, Туди ж пішов з наступом Остюк. Шахай наскоком повинен був розгромити Синчаки. Все відбулось за планом. Проте не минуло й без втрат – Марченка було поранено у наступі на Синчаки, Остюкову сотню розгромили, а самого Остюка важко поранили, через що він за деякий час помер. Але перемога була за партизанами.
Четверта пісня
Минув деякий час після бою за Павлівку. Галат відійшов від справ і осів на хуторі зі своєю дівчиною. Та, за покликом Шахая, змушений був повертатись в партизанські ряди. У сотні Галата виник конфлікт з командирами, дійшло до бою – Галат бився з Санькою Шворенем. Бій зупинив Шахай, який мав стратити обох за порушення в таборі. Проте перед майбутнім боєм йому потрібні були добрі вояки, тож він помилував Галата.
Йшли брати станцію. Справа цього разу вдалась – з деякий боєм станцію взяли.
П’ята пісня
Остюк перебував у Парижі. Насправді він не загинув тоді від ран у бою. Тепер же минуло чимало часу від часів партизанщини. Тут він мав дівчину на Ім’я Лоретта, з якою згодом розірвав стосунки, оскільки не зміг їй пробачити те, що вона позбулась від їхньої дитини.
Остюк мав особливе завдання, заради якого він розшукав ченця і той вказав йому на чоловіка, що був йому потрібен. Потім Остюк вкинув чоловіка в Сену.
Шоста пісня
Сибір. Нечипір Марченко з товаришем шукають золото. Вони таки знаходять трохи золота в струмку і дещо більше – в торбі загиблого чоловіка. Надходить зима, а з нею ще лютіші морози, тож золотошукачі вирішують повертатись додому. Дорогою розпочинається хуртовина від якої обидва змушені заховатись в печері.
Остюк, перебуваючи з завданням в Сибіру, вирішує знайти Марченка і повернути його на Батьківщину. І він знаходить його у дуже важливий момент – на знесиленого від пошуків золота Марченка нападають вовки. Остюк рятує Марченка.
Сьома пісня
Від часів партизанщини минуло багато років.
Сталеварня. Тут Шахай працює на кранові. Інші – серед яких Марченко, Галат, Остюк – на шахтах, на рейках. Робота важка, але потрібна. За спільними обідами і перекурами згадується славне минуле серед колишніх партизан. Після всі повертаються до роботи – потрібно розбудовувати країну.
Марченко доживає останні дні – дались в знаки старі рани, він заслаб і тепер важко хворів. В останню путь його проводжали давні друзі з фотографії.
Автор переказу: cup_of_flowers
Матеріал надано лише для публікації на сайті dovidka.biz.ua.
