Вірш “Для вас, історики майбутні…” Євгена Плужника та його аналіз (тема, ідея, художні засоби) допоможуть підготувати літературний паспорт твору.
“Для вас, історики майбутні…” Євген Плужник
Для вас, історики майбутні,
Наш біль – рядки холодних слів!
О, золоті делекі будні
Серед родючих вільних нив!
Забудь про вистраждані свята,
Що в них росила землю кров!
Мовчи, мовчи, душе підтята, –
– Агов!
Якийсь дідок нудний напише, –
Війна і робітничий рух…
О, тихше!
– Біль не вщух!
“Для вас, історики майбутні…” аналіз (паспорт)
Автор – Євген Плужник
Літературний рід – лірика
Жанр: громадянська лірика
Рік написання – 1926
Збірка – “Дні”
Тема “Для вас, історики майбутні…”: роздуми ліричного героя про те, що людське життя для історії — це тільки мить, для людини — піт праці і кров боротьби, це радощі й страждання ,і про них навряд чи напишуть майбутні історики
Ідея “Для вас, історики майбутні…”: засудження тих істориків, які забувають уроки життя, кому на відстані все здається простим, зрозумілим, і тому їм легко писати «рядки холодних слів» про часи громадянської війни; возвеличення подвигу тих, хто скроплював землю своєю кров’ю, віддавав душу боротьбі за волю і справедливість.
Основна думка “Для вас, історики майбутні…”: людське життя – це живий біль, жива рана, і не треба її ятрити порожніми фразами. Мабуть, тільки письменникові під силу передати людські почування, історію «підтятої» людської душі.
Римування: перехресне
Віршований розмір: ямб
Художні засоби “Для вас, історики майбутні…”:
- метафори – росила землю кров, мовчи, душе
- епітети – рядки холодних слів, золоті далекі будні, серед родючих вільних нив, душе підтята, дідок нудний
- риторичні окличні речення–
Наш біль — рядки холодних слів!
О, золоті далекі будні
Серед родючих вільних нив!
Забудь про ті натхненні свята.
Що в них росила землю кров!
Мовчи, мовчи, душе підтята,
— Агов!
О, тихше!
– Біль не вщух! - Риторичні звертання:
О, золоті далекі будні
Серед родючих вільних нив!
Мовчи, мовчи, душе підтята, - інверсія – душе підтята, дідок нудний, історики майбутні,
Людське життя для історії — це тільки мить. А для людини — піт праці і кров боротьби, це радощі й страждання. Про них навряд чи напишуть майбутні історики. Можливо, узагальнять словами «війна» , «робітничий рух» . Для ліричного ж героя поезії — це живий біль, жива рана, і не треба її ятрити порожніми фразами. Мабуть, тільки письменникові під силу передати людські почування, історію «підтятої» людської душі.
На відстані все здається більш простим, зрозумілим. Тому легко буде майбутнім історикам писати «рядки холодних слів» про часи громадянської війни. Але для тих, хто скроплював землю своєю кров’ю, віддавав душу боротьбі, — це було життя, сповнене жаху й болю. Автор хоче, щоб нащадки, які будуть жити «серед родючих вільних нив» , не забували цього.
Віршам Плужника притаманний глибокий ліризм, драматизм почуттів, майстерна поетична мова.
Якщо Ви маєте або можете зробити аналіз вірша “Для вас, історики майбутні…” Плужника Євгена лишайте інформацію в коментарях.
