Києво-Печерська Лавра цікаві факти

Цікаві факти про Києво-Печерську лавру відкриють маловідомі сторінки історії однієї з найвідоміших святинь України. Цей унікальний монастир протягом майже тисячі років був осередком духовності, освіти, книжності та культури.

Києво-Печерська Лавра цікаві факти

Києво-Печерська лавра — один із найдавніших монастирських комплексів України, заснований у 1051 роцімонахами Антонієм і Феодосієм Печерськими за часів князювання Ярослава Мудрого. Спочатку монахи оселилися у природних печерах на схилах Дніпра, де почали вести усамітнене життя.

Назва монастиря походить від слів «печера» та «лавра». «Печерська» — тому що перші монахи жили в підземних печерах, а «лавра» — це почесний статус великого та важливого православного монастиря.

Частими відвідувачами печерного монастиря були князь Ізяслав, син Київського князя Ярослава Мудрого та київська знать, яка жертвувала кошти на будівництво наземного храму та келій.
Монахи Києво-Печерської обителі і, насамперед, відлюдники, вирізнялися високою моральністю та подвижництвом.

У XI столітті Києво-Печерський монастир став одним із головних центрів поширення християнства та освіти в Київській Русі. Тут переписували книги, створювали літописи, навчали майбутніх священнослужителів і літераторів.

У XII столітті монастир отримав статус лаври. Проте остаточне офіційне затвердження цього статусу відбулося значно пізніше — у 1786 році, коли імператриця Катерина II надала йому титул «лаври».

У 1240 році Київ був зруйнований військом монгольського хана Батия. Києво-Печерський монастир також зазнав значних руйнувань. У печерах археологи виявили поховання людей, які могли загинути під час монгольської навали. Деякі написи в печерах пов’язують ці поховання саме з трагічними подіями 1240 року.

У 1990 році Києво-Печерська лавра була внесена до списку Світової спадщини ЮНЕСКО разом із Софійським собором у Києві.

У давнину при монастирі діяла одна з найвідоміших бібліотек Київської Русі.

Саме тут створювалися літописні твори, які стали важливими джерелами з історії України.

На території Лаври розташована одна з найвищих дзвіниць України — Велика лаврська дзвіниця, збудована у XVIII столітті. Її висота — близько 96,5 метра.

Цікаві факти про печери Києво-Печерської лаври

Головною особливістю монастиря є його підземний комплекс — Ближні та Дальні печери. Вимірювання показали, що довжина Ближніх – більше 350 м, Дальніх – близько 500. Катакомби вириті на глибині від 5 до 15 м від поверхні в шарі пористого пісковика. Яка загальна довжина печер Києво-Печерської лаври, не може сказати ніхто.

Печери були не лише місцем проживання перших монахів, а й місцем поховання святих.  У печерах зберігаються мощі багатьох православних святих, серед яких:

• Антоній Печерський — один із засновників монастиря;
• Феодосій Печерський — перший ігумен монастиря;
• Нестор Літописець — автор або один із укладачів «Повісті минулих літ»;
• Агапіт Печерський — відомий як лікар і цілитель.

Також на території Лаври поховані такі видатні особи: Авраамій, Еразм Печерський, князі Олелько Володимирович, Скиргайло Ольгердович, митрополит Петро Могила, друкар Беринда Памво, біля трапезної — генеральний суддя українського війська Кочубей Василь і полтавський полковник Іван Іскра. У церкві Спаса на Берестові — засновник Москви Юрій Долгорукий.

І Ближні та Дальні печери мають по три підземних церкви. До речі, вільний вхід відкритий не в усі з них. Всього в Лаврських печерах міститься 118 мощей і 32 «мироточиві глави», хоча це не всі поховання в печерах.

Згідно з давньоруських билин, в печерах Лаври лежить і тіло воїна Іллі Муромця. Цей факт не згадується в   “Києво-Печерському Патерику”, але відображений у ряді інших письмових джерел. Зріст подвижника становив 177 см. На його тілі виявлено бойові рани, одна з яких і стала, мабуть, смертельною.

Як жили монахи в печерах?

Перші монахи Києво-Печерської обителі славилися суворим способом життя та духовними подвигами.

Деякі ченці ставали затворниками — вони добровільно усамітнювалися у невеликих печерних келіях, повністю присвячуючи себе молитві. Їжу їм передавали через спеціальні отвори у стінах. Якщо подана їжа залишалася незайманою протягом декількох днів, то ченці розуміли, що до затворника прийшла смерть. У цьому випадку двері замуровували на три роки. Через три роки перевіряли мощі. Якщо вони залишалися недоторканими тлінням – затворника зараховували до лику святих.

Історії про таких подвижників описані в давньому творі «Києво-Печерський патерик», який є одним із найважливіших джерел з історії монастиря.

Києво-Печерська лавра під час Другої світової війни

Під час німецької окупації Києва у 1941–1943 роках територія Лаври пережила трагічні події.

У частині приміщень діяли окупаційні установи, зокрема поліція. Тут відбувалися арешти та розстріли мирних жителів. За різними дослідженнями окупаційною владою було вбито близько 500 мирних громадян.
Також у 1941 році був зруйнований головний храм монастиря — Успенський собор. Причини вибуху досі залишаються предметом історичних дискусій.

Успенський собор відбудували у 2000 році за старовинними кресленнями та археологічними дослідженнями.

Музеї Києво-Печерської лаври

Сьогодні на території Лаври працюють численні музеї та культурні установи. Тут можна побачити:

• давні рукописи та стародруки;
• ікони;
• колекції церковного мистецтва;
• вироби із золота та срібла;
• давні тканини, вишивки та коштовні прикраси.

У Національному Києво-Печерському історико-культурному заповіднику зберігається величезна кількість історичних пам’яток. Особливий інтерес викликає колекція з дорогоцінних металів, стародавні гравюри і твори сучасних художників.

Сподіваємося, Ви дізналися щось цікаве про Києво-Печерську Лавру. А свої цікаві факти Ви можете лишати в коментарях.