Павло Скоропадський цікаві факти – ТОП 23

Павло Скоропадський цікаві факти з життя останнього гетьмана України розкажуть про його життя, політику, діяльність.

Цікаві факти про Павла Скоропадського

1. Павло Скоропадський був досвідченим військовим командиром і здібним адміністратором. До приходу до влади він не мав досвіду керівництва державою, однак займав високі командні посади в армії Російської імперії.
2. Народився 3 (15) травня 1873 року у місті Вісбаден (Німецька імперія, нині Німеччина). Він походив зі старовинного українського козацько-шляхетського роду Скоропадських.
3. Фактично Павло був прямим нащадком або родичем одразу чотирьох знакових гетьманів України: Івана Скоропадського, Данила Апостола, Івана Самойловича та Кирила Розумовського.
4. До п’ятирічного віку він жив у Вісбадені й розмовляв переважно німецькою. Уже після переїзду до родинного маєтку на Чернігівщині почав вивчати українську культуру, народні пісні та звичаї.
5. Закінчив Пажеський корпус у Санкт-Петербурзі — один із найпрестижніших військових навчальних закладів Російської імперії, де навчалися діти найвищої аристократії.
6. У 1895 році був нагороджений австрійським орденом Франца Йосифа (лицарський хрест) за участь у міжнародних урочистостях та службу. Це була одна з перших його державних нагород.
7. Молодий Скоропадський багато подорожував Європою. Він побував в Англії, Нідерландах, Бельгії, Швейцарії, Німеччині та Франції. Особливо сильне враження на нього справив Париж, який він неодноразово відвідував.
8. У січні 1897 року Павло Скоропадський одружився з Олександрою Дурново, донькою генерал-ад’ютанта Петра Дурново та княжни Марії Кочубей. Батько нареченої спочатку не схвалював цього шлюбу, тому молодятам довелося докласти чимало зусиль, щоб отримати згоду. У подружжя народилося шестеро дітей.
9. Під час російсько-японської війни (1904–1905) Скоропадський проявив хоробрість, за що був нагороджений Золотою зброєю «За хоробрість», отримав звання полковника та був призначений флігель-ад’ютантом імператора.
10. На початку Першої світової війни командував кавалерійською дивізією. За бойові заслуги був нагороджений орденом Святого Георгія IV ступеня — однією з найпочесніших військових нагород Російської імперії.  
11. Після Лютневої революції 1917 року Скоропадський підтримав українізацію військових частин. У жовтні 1917 року його було обрано отаманом Вільного козацтва на Всеукраїнському з’їзді в Чигирині. Він також командував 1-м Українським корпусом. 29 квітня 1918 року Всеукраїнський хліборобський конгрес проголосив Павла Скоропадського гетьманом Української Держави. Того ж дня на Софійській площі в Києві відбувся урочистий молебень.
12. Прийняв 70 законів на місяць. Гетьманат Скоропадського проіснував усього 7,5 місяців (74 дні), але за цей мізерний термін його уряд встиг ухвалити понад 500 нормативних актів — тобто близько 70 законів на місяць! До червня 1918 року в Україні взагалі не існувало чіткої процедури законотворчості, і саме Скоропадський з нуля побудував працюючу державну та фінансову системи, включаючи запуск першого повноцінного державного бюджету та запровадження гривні.
    Також було скасовано законодавство Центральної Ради про конфіскацію великих земельних маєтків.

13. Поки навколо палала Громадянська війна, Скоропадський здійснив неймовірний прорив у науці та культурі. Саме він заснував:

    • Українську академію наук (першим президентом став Володимир Вернадський).

    • Національну бібліотеку (нині — Центральна наукова бібліотека ім. Вернадського).

    • Українську державну каплицю, симфонічний оркестр, Національний художній музей та Національний архів, Український історичний музей, Національну галерею мистецтв, Український театр драми та опери.

    • Два державні українські університети (у Києві та Кам’янці-Подільському)

     

14. За сім із половиною місяців правління було відкрито близько 150 українських гімназій. Таких темпів розвитку української середньої освіти країна до того часу не знала.
15. Саме за Скоропадського українська мова стала мовою державного діловодства. Українською почали працювати державні установи, школи та значна частина офіційних установ.
    До речі, науковцям тоді вперше в історії офіційно дозволили захищати дисертації українською мовою.
16. 14 грудня 1918 року, після повстання Директорії УНР, Павло Скоропадський зрікся влади й залишив Київ. Він виїхав до Німеччини, де жив переважно в передмісті Берліна — Ванзеє.
17. Попри життя в еміграції, він не припинив працювати для України. Скоропадський фінансово підтримував українські видавництва, науковців, студентів та громадські організації за кордоном.
18. За підтримки Павла Скоропадського у 1926 році в Берліні було відкрито Український науковий інститут, який став одним із найважливіших центрів української науки за кордоном.

19. Він пережив усю Другу світову війну, але загинув буквально за кілька тижнів до її завершення. У квітні 1945 року, намагаючись вивезти родину в безпечніше місце, ексгетьман потрапив під союзне бомбардування англо-американської авіації на залізничній станції Платлінг у Баварії. Він дістав важкі поранення і помер 16 квітня 1945 року в лікарні монастиря Меттен.
    Похований у місті Меттен.

20. Павло Скоропадський став останнім гетьманом України. Після його зречення гетьманська влада в Україні більше не відновлювалася.
21. Скоропадський добре володів кількома мовами, зокрема українською, російською, французькою, німецькою та англійською.
22. Він залишив цінні «Спогади», які сьогодні є одним із найважливіших історичних джерел про події Української революції 1917–1921 років.
23. За час його правління Українську Державу офіційно визнали понад 30 країн світу. Це був один із найуспішніших періодів міжнародного дипломатичного визнання української державності на початку ХХ століття

Павло Скоропадський залишив у своїх спогадах пророчі слова: “Щоб там не було, Україна в тій чи іншій формі буде. Не примусиш річку йти назад, так само і з народом, його не примусиш відмовитися від своїх ідеалів”.

Сподіваємося, що з цієї статті Ви дізналися щось цікаве про Павла Скоропадського.