Степан Руданський “Добре торгувалось” тема, ідея, основна думка, художні засоби та аналіз співомовки викладений в цій статті. Ця інформація допоможе підготувати літературний паспорт твору.
“Добре торгувалось” аналіз твору
Автор – Степан Руданський
Рік написання – 1857
Рід літератури – ліро-епос
Жанр: співомовка
Тема: розповідь про чумака, який шукав дьоготь у багатих крамницях і пошив у дурні двох купців.
Ідея: уславлення мудрості, кмітливості чумака, вміння відстоювати свою власну гідність.
Основна думка. У «Добре торгувалося» автор закликає не насміхатися з інших, бути приязним та привітним.
У співомовці “Добре торгувалось” висміяно панів, які хочуть поглумитися над мужиком, щоб показати свою зверхність, але це їм не вдається, бо в народі багато розумних людей, дотепних, і вони так повертають справу, що в дурнях залишаються пани.
Твір є гумористичним, адже зображує смішне в життєвих явищах і людських характерах у доброзичливому, жартівливому тоні на відміну від сатиричного . Веселими словами чумак довів свою дотепність та розум. Так автор підкреслив, що не можна насміхатися та глузувати з інших.
Мужик зі співомовки С. Руданського “Добре торгувалось” уособлює собою такі риси українців, як: почуття власної гідності, почуття гумору, мудрість.
Сюжет: Чумак ходив серед магазинів великого міста, хотів купити дьогтю. Покупці пропонують багато краму, але мужикові нічого більше не треба. Зайшов у десяту крамницю, чемно привітався і спитався за дьоготь. Два купці вирішили поглузувати із мужика і сказали, що в крамниці продаються дурні. На що чумак відповів, що добре торгувалося, оскільки на продаж тільки вони обоє зосталися (тобто лише два дурні лишились). Купці хотіли посміятися з мужика, але він виявися дотепнішим та розумнішим.
Степан Руданський “Добре торгувалось” читати
Чи в Києві, чи в Полтаві,
Чи в самій столиці
Ходив чумак з мазницею
Помежи крамниці.
І в крамницях, куди глянеш, –
Сріблом-злотом сяє,
А йому то і байдуже:
Він дьогтю питає!
Реготять дурні кацапи,
А він тілько сплюне
Та й до другої крамниці,
Багатшої, суне.
В найбагатшії крамниці
Два купці сиділо,
І туди чумак заходить
З мазницею сміло:
«Добридень вам, добрі люди!» –
Та й зачав питати,
Чи нема у них принаймні
Дьогтю де продати.
«Нету, нету! – купці кажуть,
Та й, шельми, сміються: –
Здесь не дьоготь – толькі дурні
Адні продаються!»
А чумак їм: «То нівроку ж,
Добре торгувалось,
Що йно два вас таких гарних
На продаж осталось».
ХХАХХХАХАХХА
Дякую