Богдана Матіяш «Єва і білосніжна квітка лілії» скорочено читати варто, щоб згадати сюжет цікавої історії про принцесу, яка не вміла говорити.
«Єва і Білосніжна Квітка Лілії» скорочено читати
В молодих Короля та Королеви народилось довгоочікуване маля, якому раділи не тільки батьки, а й все королівство. Її назвали Єва. Та з часом вони усвідомили, що їх донька мовчить від народження. Найкращі лікарі розводили руками. Єва не була німою, але чому вона мовчала, ніхто не знав. Мудреці теж нічого не могли сказати, тільки сказали просити Бога, щоб він вклав слова в вуста дитині.
Проходили місяці, а Єва мовчала. Дівчинка росла доброю дитиною. Вона любила гратись серед квітів та дерев, приходити в королівський парк, де мешкали звірята. Єва підходила до дерев та міцно їх обіймала, пильно дослухаючись до шелесту листочків. Дівчинка навчилась говорити долонями з деревами, малюючи пальчиками щось на корі.
Єва розуміла мову квітів та трав. І квіти любили, коли вона сиділа біля них. Безліч звірят та пташок злітались до дівчинки і розповідали їй про всі дивовижі на світі. Поруч з безмовною Королівною вони нічого не боялись. А сама вона чудувалась, що ніхто крім неї не слухає розмови ясена, дуба чи ромашки, вивірки, бурундука чи соловейка.
Дівчинка уявляла собі країну, де все цвіте та можна говорити, обніматися й ніколи не журитись. Проте старий сич сказав, що вона розуміє мову тварин та рослин тільки тому, що не може говорити людською мовою. Але Королівні так хотілось почути звук свого голосу та розповісти про всі дивовижі. які вона почула від звірів, пташок, дерев та квітів.
Мама-Королева багато часу проводила з донькою та вчила її малювати, вишивати. А Король брав її з собою на прогулянку та розповідав дівчинці про все на світі. Батьки дуже любили свою дитину. Коли наставала осінь та зима, Королівна проводила свої дні в чудесних королівських оранжереях. З того, що там росло їй найбільше подобались лілії – тихі та спокійні. А садівнику було приємно мати таку помічницю в теплиці. Якось він сказав:
- Якщо ці лілії добре доглядати, вони зацвітуть якраз на Різдво.
Тепер вона щодня доглядала за ліліями. А в палаці почалися приготування до Різдва: все мили та прибирали, тушкували та маринували, пекли та налаштовували музичні інструменти. Лісники встановлювали в залах гарні ялинки, а Король з Королевою готували подарунки для всіх підданих. Єва також приготувала подарунки батькам: вишиту бісером торбинку для мами та шовкову хустинку для тата.
В день Різдва Єва прокинулась першою та побігла до оранжереї. Там розквітли білі лілії.
Дівчинка вибрала дві найкращі квітки. Одну для Богородиці на вертепі, а іншу та батьків. Вона зупинилась біля вертепу та подумки сказала:
- Ось для Тебе найгарніша квітка лілії! – але зрозуміла, що чує свій голос. Який не чула ніколи.
Дівчинка заплакала від щастя та подякувала Богородиці. Вона поспішила до королівської спочивальні та заговорила до батьків. Король та Королева від щастя заніміли та кинулись обіймати свою Королівну. За мить всі в палаці та за його межами знали, що Єва заговорила.
Все королівство поспішало до храму на Різдвяну Літургію щоб подякувати за таку особливу радість. Єва також раділа, що зможе вперше заспівати на Різдво. Дівчинка вдячно дивилась на ікону Богородиці і думала, що найбільша радість часто приходить після найбільшого смутку і туги.
Матеріал підготовлено для публікації на сайті dovidka.biz.ua.
