Гліцерин (гліцеро́л) — триатомний спирт.
Хімічна формула гліцерину — C3H8O3, або C3H5(OH)3.
Фізичні властивості гліцерину
- Густина гліцерину – 1,261 г/см3 при 20 °C.
- Показник заломлення nD=1,4735 при 20 °C.
- Діелектрична проникність ε=42,5 при 25 °C.
- Дипольний момент молекули в газовому стані μ=2,56 Дб.
- В’язкість 9450 мПз].
Чистий гліцерин являє собою прозору, безбарвну, дуже густу, в’язку, сиропоподібну, без запаху, важчу за воду і неотруйну солодкувату на смак рідину.
Гліцерин має здатність поглинати вологу з повітря та утримувати її. На повітрі може увібрати до 40% води від своєї маси. Таку властивість речовини називають гігроскопічністю. Через це гліцеринова крапля на руці дає враження легкого нагріву.
Питома вага хімічно чистого гліцерину при 15оС становить 1,26469.
Молекулярна мама глицерину – 92,09 г/моль.
При звичайному атмосферному тиску гліцерин кипить при 290 °C і частково розкладається; під розрідженим тиском його можна перегнати, не розклавши. Змішується з водою в будь-якій пропорції. Як і при утворенні спирто-водних розчинів, при змішуванні гліцерину і води сумарний об’єм стає меншим, ніж об’єм вихідних компонентів.
Температура спалаху гліцерину становить 150 °C, температура самозаймання — 362 °C. Як і винний спирт він горить не яскравим синім полум’ям. При нагріванні гліцерин швидко випаровується, а у звичайних умовах — гліцерин не леткий.
Гліцерин має здатність розчиняти різні мінеральні солі, через що чистий гліцерин добувається головним чином шляхом перегонки.
Від сильного і тривалого охолодження гліцерин кристалізується; температура плавлення кристалів — 20 °C. Гліцерин може залишатись рідким і при температурі нижче 0 ° — подібним чином себе поводять його водні розчини, наприклад, розчин, в якому на дві вагові частини гліцерину приходиться одна частина води, замерзає при температурі мінус 46,5 °. Гліцерин вповільнює утворення кристалів льоду.