Фразеологізми зі словом ЯЗИК

Фразеологізми зі словом ЯЗИК зустрічаються досить часто, але по пам’яті всіх їх ви не згадаєте.

Висилопивши язика — робити щось швидко, терміново.

Гострий язик — влучна, дотепна, дошкульна, глузлива мова.

Грішити (гріховодити) язиком — говорити зайве, базікати.

Давати волю язикові — дозволяти собі говорити зайве.

Держати (тримати) язик за зубами — мовчати, зберігати таємницю.

Довгий язик — хто-небудь дуже балакучий, любить говорити багато зайвого, непотрібного, неправдивого.

Дзигорити язиком — базікати.

Прикусити язика — води в рот набрати.

Присолодити язика — звести наклеп на кого-небудь.

Різкий на язик — здатний говорити грубо, з образливою прямотою.

Розв’язувати язик — голосно говорити після тривалого мовчання.

Тіпун вам на язик — уживається для вираження недоброго побажання кому-небудь з приводу недоречних висловлювань.

Тримати на язиці — бути готовим висловлюватися, відповідати на що-небудь (у відповідних обставинах).

Теліпати (теленькати) язиком — базікати, вести беззмістовні, пусті розмови.

Тягти за язик — спонукати, змушувати кого-небудь сказати щось, висловитися з якогось приводу.

Свербить на кінці язика — кому-небудь дуже хочеться розповісти щось.

Сипатися з язика — вимовлятися швидко та у великій кількості (про слова, фрази).

Язик без кісток — про надмірно балакучих людей.

Язик до Києва доведе — про необхідність розпитувати.

Язик заплітається — хто-небудь говорить невиразно, через силу (про п’яного, хворого).

Язик кілком — уживається для вираження незадоволення, свого негативного ставлення до чиїхось розмов, слів.

Язик не відпаде — уживається як примовка в тих випадках, коли когось просять що-небудь сказати.

Язик не повертається (не піднімається, не навертається) — хто-небудь не хоче, не наважується або соромиться говорити щось.

Язик підвішений добре (непогано) — хто-небудь уміє вільно, влучно дотепно говорити.

Язик поза вухами теліпається — хто-небудь любить багато говорити.

Язик приріс до піднебіння (до зубів, у роті) — хто-небудь замовк, утратив на деякий час з певних причин здатність говорити.

Язик розв’язується — хто-небудь починає багато говорити, стає балакучим.

Язик свербить — хто-небудь має сильне бажання розповісти щось або поговорити про щось.

Язик став руба у роті — хто-небудь утрачає здатність говорити, вимовляти слова.

Язик у петлю скрутило — хто-небудь втратив здатність говорити від хвилювання, злості.

Язик як помело — хто-небудь дуже балакучий, любить говорити багато зайвого, непотрібного.

Язика дістати (привести) — захопити в полон когось із метою здобути якісь відомості.

Що на умі (на душі), те й на язиці — хто-небудь говорить все підряд, не задумуючись.

Що на язик набіжить – говорити, балакати, щебетати — все підряд; не задумуючись.

Цікавий на язик — який уміє гарно, майстерно висловлювати думки; красномовний.

Чесати язика — вести безпредметні, несерйозні, пусті, неправдиві розмови.

Укоротити язика — примушувати кого-небудь замовкнути або менше говорити; помовчати, не говорити зайвого.

Укуситися за язик — утримуватися від висловлювання; раптово замовкнути.

Якщо ви знаєте фразеологізми зі словом язик лишайте їх коментарях