Фрідріх Ніцше біографія скорочено українською викладена в цій статті.
Фрідріх Ніцше коротка біографія
Фрідріх Вільгельм Ніцше (1844 – 1900) – філософ напрямки ірраціоналізму, який створив свою теорію етики.
Народився Фрідріх Ніцше 15 жовтня 1844 поблизу Лейпцига. Навчання в біографії Ніцше проходило в гімназії. У 10 років він писав вірші та музичні твори, а в 14 почав писати автобіографію. Фрідріх полюбляв давні мови: грецьку мову, латину.
Потім Ніцше навчався в університетах міст Лейпцига і Бонн. Ніцше утверджувався, як філософ під впливом Шопенгауера. Ввібравши основні ідеї останнього, він їх збагатив власним розумінням природи і світу, додав до них здорову долю волюнтаризму.
Прекрасно закінчивши університет, почав викладати, а після став професором в університеті Базеля. Близько 10 років викладав класичну філологію. У зв’язку зі станом здоров’ям, пішов з університету в 1879 році.
Наступні десять років провів у постійних переїздах. Незважаючи на це, десятиліття 1879 – 1889 виявилося найпродуктивнішим у біографії Ніцше, він створив головні свої твори. У 1889 році стала проявлятися душевна хвороба філософа.
Фрідріх Ніцше пішов із життя 25 серпня 1900 року у Веймарі.
Філософія Ніцше охоплює всі можливі питання, але, тим не менш, не організована в систему. Не дивлячись на захоплення теоріями Шопенгауера, в деяких моментах Ніцше критикує його. За всю біографію Фрідріх Ніцше створив безліч творів. У його творіннях можна виділити деяку міфологію (наприклад, походження людини, дуалізму).
Твори Ніцше
- Походження трагедії з духу музики (1872)
- Філософія в трагічну епоху Греції (1873)
- Про істину й неправду в позаморальному розумінні (1873)
- Наука й мудрість у боротьбі (1875)
- Несвоєчасні міркування (1873–1876)
- Людське, занадто людське (1880)
- Світанок (або Ранкова зоря) (1881)
- Весела наука (1882)
- Так говорив Заратустра (1883–1885)
- По той бік добра і зла (1886)
- Генеалогія моралі (1887)
- Казус Вагнер (1888)
- Сутінки Богів (1889)
- Антихрист (вступ до незавершеної книги Жадання влади) (1895) (уривок)
- Ніцше проти Вагнера (1895)
