Представники футуризму в українській літературі, у світовій літературі та в живописі перераховані в цій статті.
Футуризм та його представники
Футуризм – літературний напрям, для якого характерні зображення великих промислових міст, їх атмосфери і способу життя; культ надлюдини, яка володіє світом за допомогою наукових досягнень.
Футуризм – це авангардна течія, що виникла на початку ХХ століття в художньому мистецтві. Батьківщиною напрямку є Італія. Основні представники футуризму вважали себе революціонерами в мистецтві, ставлячи перед собою головне завдання – повне відторгнення застарілих стереотипів, а також створення нової моделі світоустрою на принципах урбанізації і технічного прогресу.
Художні особливості футуризму: експериментування з мовою, віршуванням, римою; деструкція форми; урбаністичні мотиви й теми.
Риси футуризму:
♥ заперечення традиційної культури (особливо її моральних і художніх цінностей);
♥ прагнення до новацій, бунтівливості, порушення традицій; культивування урбанізму (естетика машинної індустрії і великого міста);
♥ переплетіння документального матеріалу з фантастикою; у поезії — руйнування загальноприйнятої мови, використання «слів на свободі».
Представники футуризму в українській літературі
Представники: В. Поліщук, Ю. Шпол (М. Яловий), Ю. Яновський, М. Бажан, М. Терещенко, О. Слісаренко, О. Полторацький, Гео Шкурупій, О. Мар’янов, Л. Зимний, Д. Бузько, О. Влизько, М. Семенко
В 1914 році народжується український футуризм. Його справжнім лідером стає Михайль Семенко, що друкує маніфести до своїх поетичних збірок „Дерзання” і „Кверо-футуризм”. М. Семенко оголошує війну будь-якому канонові та культові в мистецтві. Він протестує проти культу Т. Шевченка та „хуторянського”, провінційного мистецтва. Семенко організовував різні футуристичні групи: „Кверо” (1914 p.), „Фламінго” (1919 p.), „Ударна група поетів-футуристів” (1921 р.), „Аспанфут” (асоціація панфутуристів) (1921 p.). Футуристичні угруповання діяли також у Харкові („Ком-Космос”) та Одесі („Юголіф”).
Також у лавах футуристів перебували О. Слісаренко, Я. Савченко, В. Ярошенко, М. Терещенко, Г. Шкурупій, Г. Коляда, Μ. Щербак та інші.
У середині 20-х років футуризм, як український, так і світовий, завершує своє існування.
Футуризм в зарубіжній літературі
Батьківщина руху – Італія. А головний ідеолог – літератор Філіппо Томмазо Марінетті, який виступив 20 лютого 1909 року в суботньому номері паризької газети «Фігаро» з «Маніфестом футуризму».
Найвідоміші книги футуристичного напрямку: «451 градус за Фаренгейтом» Рея Бредбері, де піднімається тема обдурення і зомбування населення інтерактивним телебаченням; «Заводний апельсин» Ентоні Берджесса, це книга парадокс про боротьбу з насильством через насильство; «Як зваблюють жінок. Кухня футуриста» Філіппо Томмазо Марінетті, про те, як чоловіки спокушають жінок.
Футуризм: представники живопису
Яскраві представники футуризму в Італії – художники Джакомо Балла, Уго Боччоні, Карла Карра, Джино Северіні, Луіжді Руссоло. Основоположник футуризму, Уго Боччоні, вважається іконою і ідеологом футуристичного стилю. Він починав як художник реаліст, додаючи елементи техніки постімпресіонізму, і поступово прийшов до футуризму. Найзнаменитіші роботи автора «Стан душі», «Паоло і Франческа», «Сміх».
