Образ повсталого народу в поемі Шевченка “Гайдамаки“ – втілення мужності всіх українців.
“Гайдамаки” образ повсталого народу
Риси повстанців у поемі “Гайдамаки”
- відданість народній справі
- сила і хоробрість
- віра в світле майбутнє
- люта ненависть до поневолювачів
- людяність
- мужність, гумор
Головним героєм поеми є повсталий народ, про що свідчить і сама назва її — «Гайдамаки». Це найбільш гноблені прошарки тогочасного суспільства, але на боротьбу за визволення України з-під польсько-панської влади вони виступали разом із іншими верствами населення («убогий, багатий поєднались»). Оскільки панівну верхівку в ті часи в Україні, за незначним винятком, становили польські магнати, яким вірою і правдою служили дрібна шляхта й католицьке духівництво, соціальна боротьба українського народу набрала національно-визвольного та релігійного характеру.
Масовість стихійного руху підкреслена в кількох місцях поеми: «жінки навіть з рогачами пішли в гайдамаки», «кругом мов вимерли люди», навіть підлітки не лишилися осторонь, про що свідчить «півпарубок». Проти гнобителів ця стихійна маса виступає монолітно згуртованою, могутньою, нещадною, безкомпромісною. Всі дії гайдамаків спрямовані на досягнення єдиної мети — звільнити Україну від чужоземного поневолення, встановити справедливий державний лад, стати вільним господарем своєї власної землі, своєї долі. Їхнім ідеалом державного устрою була Гетьманщина, незалежна республіка, оскільки іншого ладу народні маси (та й сам поет) не знали. Боротьбу проти поневолювачів гайдамаки називали «святим ділом».
Безжально знищуючи всіх гнобителів, гайдамаки були мужні й непохитні в збройних суперечках з ворожим військом. Правда, цих сутичок в поемі показано мало, бо Т. Шевченко всю увагу зосередив на відображенні почуттів і настроїв народних мас, що надає творові глибокого ліризму. Реакційно настроєні польські, російські та українські письменники зображували гайдамаків розбійниками, грабіжниками. Шевченко змалював їх народними героями, тобто так, як пам’ятав їх і оцінював сам трудовий люд.
План характеристики повсталого народу
- Повстанці збираються під Чигирином.
- Освячення ножів.
- Промова благочинного.
- Очікування повстання.
- «Задзвонили в усі дзвони…».
- Початок повстання, його розмах.
- Гайдамаки в Лисянці.
- Кривава розправа в Умані як кульмінаційна точка народної боротьби за своє звільнення.
- «Хто додому, хто в діброву з ножем у халяві…».
- Спад повстання.
