“Гайдамаки” Шевченко аналіз (паспорт) твору

гайдамаки аналіз шевченко Аналіз твору

Тарас Шевченко Гайдамаки” аналіз твору – тема, ідея, головні герої, жанр, сюжет і композиція. Аналіз “Гайдамаки” допоможе підготувати літературний паспорт твору.

Шевченко “Гайдамаки” аналіз (паспорт)

Автор – Тарас Шевченко

Рік написання – 1841. Вперше поема була надрукована у альманасі “Ластівка” 1841 року. Вона відноситься до раннього періоду творчості Т. Шевченка. Цей твір автор присвятив  Василю Григоровичу.

Рід літератури – ліро-епос

Жанр: поема (героїчно-історична романтична).

Літературний напрям (стиль) – романтизм

Тема “Гайдамаки”: зображення Коліївщни – боротьби українського народу проти польської шляхти у 1768 р.— Коліївщини. (Правдиве відтворення злиденного, підневільного становища українців за часів кріпацтва, свавілля і жорстокість польської шляхти, нестримного бунтарства, його спопеляючої ненависті до гнобителів; сили і працьовитості нашого народу, його волелюбності й моральної краси.)

Ідея “Гайдамаки”: заклик до знищення соціального і національного гноб-лення, до єднання слов’янських народів; як найкращого шляху до визволення трудящих мас.

Основна думка: заклик до єднання слов’янських народів. «Нехай житом, пшеницею, як золотом, покрита, не розмежованою останеться навіки од моря і до моря — слов’янська земля» — зазначив письменник у передмові до твору.

Головні герої

Головний герой поеми “Гайдамаки”повсталий народ.

  • Ярема Галайда (Своє різвище „Галайда”, яке було надано М. Залізняком Яремі, означало бездомний бурлака). Після вінчання з Оксаною Ярема залишив кохану, бо вирушив у похід на Уманщину.
  • Оксана – кохана дівчина Яреми, дочка Титаря. На думку дівчини, Бог її карав за те, що полюбила сироту і молилася не за страченого батька, а за коханого. Перебуваючи у неволі, героїня ладна була погубити себе. 
    Визволивши Оксану з неволі, Ярема відвіз її до Лебедина, бо там був жіночий монастир.
  • Максим Залізняк –герой загинув сумуючи з приводу смерті І. Гонти.
  • Іван Гонта – герой вбиває своїх синів в Умані.
  • Титар (батько Оксани),

Другорядні герої: гайдамаки, конфедерати,  Лейба (шинкар),  кобзар Волох, ксьондз, підліток-гайдамак, Ґонтині діти.

Сюжет твору “Гайдамаки”

В основу сюжету твору “Гайдамаки” покладено розповідь про народне козацько-селянське повстання проти польської шляхти на Правобережній Україні 1768 р. Його назвали Коліївщина.

Основні сюжетні лінії поеми “Гайдамаки”:
— визвольної боротьби – розвиток селянського повстання (концептуально-історична центральна);
— історія життя Яреми Галайди та Оксани (історично-художня).

Концептуально-історична сюжетна лінія охоплює в часовому художньому просторі десь півроку, тоді як Коліївщина тривала насправді якийсь місяць. Подібні відступи від життєвих фактів художньо виправдані. Шевченко писав не історію цього повстання, а поетичний твір і мав цілковите право на домисел. Поет намагався показати широкий розмах і велику силу повстанського руху, його могутній заряд суспільного перетворення.

Композиція “Гайдамаки”

Поема «Гайдамаки» — найбільший за обсягом твір у поетичному доробку Т. Шевченка, складний за будовою. У творі два прологи (лірично-філософський вступ-присвята та історичний вступ (літературно-полемічний — «Інтродукція»)), десять розділів, епілог, окремі частини:”Передмова”, “Панове субскрибенти!”, “Примітки”— гумористичне послання до передплатників. Особливістю композиції твору є значна кількість ліричних відступів, у яких поет дає свою оцінку і стає наче учасником описуваних подій.

  • Експозиція: перепетійний епізод — збиткування корчмаря Лейби з наймита Яреми.
  • Зав’язка (зав’язка може відбуватися на початку зображених у творі подій): зіткнення інтересів українського трудового народу та польської шляхти і їхніх прислужників — події, що відбувалися у давні часи.
  • Кульмінація: розгром України, вбивство й поховання Гонтою власних дітей.
  • Розв’язка: епілог — страта Гонти, смерть Залізняка на засланні («на чужому полі», самоліквідація повстанських об’єднань («розійшлися, відкіля взялися»).

Проблематика поеми “Гайдамаки”

1)Соціальна нерівність;
2)Самопожертва, честь, обов`язок перед Вітчизною;
3)Історична доля українського народу;
4)Соціальний лад суспільсва;
5)Вічні людські цінності.

Художні засоби твору “Гайдамаки”

художні засоби гайдамаки

  • Персоніфікація (уособлення): “Дніпро на нас розсердився”, “сонечко встане”, “тополя шумить”, “море грає”, “могила сумує”, “сонечко сяє”, “море заграє”.
  • звертання – Сини мої, гайдамаки; орли мої!
  • синоніми –  ревуть, стогнуть; розмовляють, розказують
  • антитеза – І дурень, і мудрий; Живе… умирає…; Одно зацвіло, А друге зав’яло

 Особливості назви “Гайдамаки”

Свій твір Т.Шевченко назвав бунтарським іменем гайдамаків — учасників народного антишляхетського спалаху (Коліївщини), що вибухнув у 1768 р. на Правобережній Україні.
Термін «гайдамаччина» (від тур. гайде — гнати, переслідувати) уперше зустрічається в документах 1717 р.

Основою для написанням Шевченком поеми “Гайдамаки” стали особисті враження від розповідей діда, фольклорні твори.

Новаторство Т. Шевченка. Художні особливості твору “Гайдамаки”

Новаторство письменника проявилося у способі використання фольклорних елементів у поемі. Він не наслідує стилістику й розмір фольклорних творів, але використовує в ідейно-тематичній структурі «Гайдамаків» традиційні образи, символи, народні вірування. Поет поєднує в одне найрізноманітніші художні прийоми: епос, лірику і драму, інтимні почуття і громадянські обов’язки, побутове і героїчне.
Віршування і проза сплелись в одну цілісну поему. У композицію твору вплетені пісні й ліричні авторські відступи, саме тому відчувається присутність і гаряче співчуття автора в кожному рядку поеми. Природні картини у «Гайдамаках» також фольклоризовані, вони наче живуть разом із подіями життя народного.
Щедро вживається військова лірика часів козацтва, назви з прикладками (пани-брати, батьку-отамане). Багата поема на тропи: епітети, метафори, гіперболи, символи, одухотворення.

Народність твору “Гайдамаки” 

Народність поеми «Гайдамаки» полягає в правдивому відтворенні історичних подій, правильному показі рушійних сил, в оцінці зображеного з погляду трудового люду, у вираженні глибокого співчуття до пригнічених верств суспільства, пошуках шляхів боротьби за їхнє національне й соціальне визволення.
Трактування Шевченком Коліївщини (від колій — той, що коле) як соціально- і національно-визвольного руху поневоленого панською Польщею народу України лягло в основу наукової оцінки цього соціального явища в історіографії пізнішого часу.

“Гайдамаки” аудіокнига скорочено. Тарас Шевченко

Сподіваємося, що вам допоміг аналіз твору “Гайдамаки” і ви тепер знаєте, які реальні історичні події зображено в поемі.

Оцініть статтю
Додати коментар

  1. Женя

    норм написано супер

    Відповіcти
  2. САНЯ ПУДЖЕР 3181 ММР

    норм написаво для анимешников
    норм кароче

    Відповіcти
  3. Христина

    Дякую автору за стислу та детальну інформацію твору )

    Відповіcти
  4. Мария

    Почему нет сюжета, о чем?

    Відповіcти
  5. Илья

    Дякую

    Відповіcти