Характеристика Аделії Бухенбах

Характеристика Аделії Бухенбах з твору Олександра Гавроша “Неймовірні пригоди Івана Сили” допоможе зрозуміти цей персонаж та його внутрішній світ.

Характеристика мадам Бухенбах

Аделія Бухенбах – власниця цирку, аристократка. Це надзвичайно гарна, заможна, впливова жінка, якій часто доводиться спілкуватися з представниками влади. Вона сильна, працьовита, має здібності лідера, організатора, керівника. Вона дуже розумна, вміє досягти своєї мети.

На початку твору Гавроша Аделія – це холоднокровна, сувора, вимоглива бізнес-леді, яка мріє про розкішне життя. Найбільша цінність для неї – це гроші, тому вона використовує людей, дбаючи лише про власні інтереси.

ЇЇ головна мета-зробити свій цирк успішним, популярним, щоб він приносив неймовірні прибутки.

Вона не зважає на людей, а просто використовує їх, прагне слави та визнання. У мові Аделії відчувається зверхнє ставлення до простих людей, улесливість та манірність у розмові з людьми впливовими.

Але до Івана Сили вона ставиться добре. Мадам Бухенбах прийняла Івана у свою команду, оплатила його лікування. Але нею керують меркантильні мотиви.

– Тільки не подумайте, що я вас викупила з великої любові до штанги чи гірських ведмедів. Ні, коханий! Це чистий бізнес.”

Коли Аделія Бухенбах отримала  50 тисяч застави назад, то нічого не сказала про це Івану Силі. Власниця цирку хотіла поневолити силача і змусити працювати на себе. Також, для заробітку грошей, Аделія влаштовувала поєдинки Іванові з іншими світовими силачами, хоча сам Іван часто був проти цього.

Але Гаврош показує, що кожен може змінитися. Коли Іван Сила опинився в лікарні, то вона дуже хвилювалася за нього і робила усе можливе для того, щоб Іван одужав. Зміни у її поведінці були викликані коханням. У кінці твору Аделія закохується і стає звичайною жінкою, ніжною та тендітною. Її життя повністю змінюється, вона обирає сім`ю, кохання, спокійне життя. Вона стає чутливою до проблем інших, проявляє щедрість, чим дивує всіх.

— Але це ще не все, — продовжувала інтригувати пані Аделія. — Я дарую нашим нареченим своє авто. Хай воно нагадує їм цирк «Бухенбах» і… мене.
— Ура! — знову гримнуло над океаном.
— Якщо Пандорський, Фандіго і Рената хочуть продовжувати виступи, — мадам Бухенбах сьогодні годі було спинити, — то я даю їм у безоплатне користування циркове майно

Автор ніби й захоплюється красою та вишуканістю цієї жінки, але й описує читачам потворність її думок та вчинків. Він змушує читачів задуматися, чому така гарна жінка себе так негідно поводить. У певних ситуаціях автор співчуває героїні, іноді іронізує, змальовуючи її образ, а в кінці повісті зовсім змінює її поведінку, від чого змінюється ставлення до героїні і читача, й інших героїв повісті.