«Хіба ревуть воли, як ясла повні?» прислів’я та приказки з твору Панаса Мирного дозволяють відчути епоху того часу.
«Хіба ревуть воли, як ясла повні?» прислів’я та приказки
П. Мирний із певною ідейно-композиційною метою використовує в романі прислів’я і приказки, в яких знайшла своє відображення народна мудрість, народна спостережливість над явищами суспільної дійсності. П. Мирний використовує тільки ті прислів’я і приказки, які допомагають йому реалістично відтворити становище трудящих за капіталізму.
Низку влучних прислів’їв Мирний вставляє на початку розділів та підрозділів, і вони часто відіграють роль епіграфів. Так, у розділі V «Тайна-невтайна» перед розповіддю про смерть баби, а потім про історію Чіпчиного батька автор вживає прислів’я: «Життя — це стерняста нива: не пройдеш, ноги не вколовши». або: розділ Х «Пани польські» (ч. ІІ), автор починає прислів’ям: «Біда, кажуть, не сама ходить, а з дітками».
Розділ XIV (ч. ІІІ) починається прислів’ям: «Життя, кажуть, прожити — не поле перейти. Життя — що погода». І далі в розділі розповідається, як у Чіпки несправедливо відібрали землю. Чіпку виключають із земства.
На початку підрозділу, перед тим, як розповісти про смерть Максима, автор вживає прислів’я: «Горе, кажуть, об горе чіпляється». Такий продуманий добір прислів’їв посилює ідейний зміст роману «Хіба ревуть воли, як ясла повні?»
«Хіба ревуть воли, як ясла повні?» слухати переказ
Якщо ви не знайшли потрібну відповідь, можете запитати у нашого чат-бота у Телеграм.
