“Слово про похід Ігорів” головна думка
Головною думкою Слова про похід Ігорів є заклик руських князів до єднання для спільної боротьби проти зовнішніх ворогів
Автор наголошує, що тільки в єдності – сила; любов до Батьківщини; збереження її в єдності – “золоте слово”.
Найдавніша пам’ятка давньоукраїнської літератури, “Слово про похід Ігорів”, розповідає про похід новгород-сіверського князя Ігоря Святославича на половців 1185р.
Любов до рідної землі водила пером автора. Вона зробила його твір безсмертним.
Любов до Батьківщини робить “Слово…” близьким всім людям, які небайдужі до своєї землі, свого народу.
“Слово…” не тільки розповідає про походи князів, але й дає їм оцінку. Це натхненна і схвильована промова патріота, який звертається до подій сучасності, згадує минуле. Автор постійно звертається до кола уявних слухачів: Бояна, Всеволода, Ігоря, Рюрика, Давида…
Справжній смисл заклика автора не тільки, звісно, у спробі організувати похід проти ворогів, але й у тому, щоб об‘єднати суспільну думку проти феодальних чвар князів, посрамити хибні феодальні обстоювання ними особистих “образ”.
Завданням “Слова…” було не тільки військове, а й ідейне згуртування всіх кращих людей руських навколо думки про єднання землі Руської.
“Слово про похід Ігорів” значення твору
- Знайомство з “Словом…” чітко простежується у всьому наступному розвитку давньоруської літератури.
- Переробки “Слова про Ігорів похід” зустрічаються, наприклад, у псковському “Апостолі” 1307 р.
- На початку 15 ст. “Слово…” стало літературним зразком для створення “Задонщини”.
- Розповідь про похід князя Ігоря вплинула на ще один твір про Донську битву – “Сказання про побоїще Мамая”.
- У 16 ст. цей твір переписували у Пскові чи у Новгороді, бо рукопис, який згорів під час пожежі 1812 р. у Москві, був саме цього походження.
- Таким чином “Слово…” час від часу давало знати про себе в різних областях Русі. Його читали, переписували, у ньому шукали натхнення для власних творів різні автори
