“Хотів би жити знов у горах” аналіз (паспорт твору)

Аналіз вірша “Хотів би жити знов у горах” – тема, ідея, художні засоби допоможуть підготувати літературний паспорт твору.

Байрон “Хотів би жити знов у горах” аналіз

Автор – Дж. Байрон

Рік написання – 1807

Збірка – «Години дозвілля» (Hours of idleness).

Рід літературний – лірика

Жанр – ліричний вірш

Тема – протест проти загальноприйнятних норм моралі тогочасної Англії.

Ідея – втеча з сьогодення до радісного світу минулого дитинства.

Основною думкою у творі Дж.Байрона “Хотів би жити знов у горах…” є: уславлення свободи, засудження лукавства

Це внутрішній монолог поета, який живе у духовній пустці, без любові та друзів. Такі самі ідеї турбували його сучасників. Тому поезія Байрона віддзеркалює основні проблеми того часу.

Автор послідовно розвінчує жадані для багатьох людей життєві блага: високе становище в суспільстві, багатство, кохання, спілкування в колі друзів. Він вважає, що ці блага дають лише ілюзію щастя, але забирають те, що має справжню цінність, — свободу, волю.

Віршовий розмір – п’ятистопний ямб

Римування – перехресне (абаб)

“Хотів би жити знов у горах” художні засоби

• Епітети: дітям безжурним, в морях суворих, хвиль розбурханих, Англії пихатій, грізний океан,   вертепний галас,  втіх нещирих, дух похмурий мій, небо грозове.
• Метафори: серце стало крижаним; тамує келих скорботу й біль; я серцем завжди сирота; в серці в мене стільки льоду;  світ лукавства і облуди.
• Порівняння: душа, мов птах прип’ятий;  як мені з душного світу, мов голуб до свого кубла, у небо грозове злетіти.
• Риторичні звертання: дай утекти мені, талане, на лано урвищ і горбів;  То, Правдо, промінь твій жорстокий вернув мене у ниций світ;  А ти, о Жінко, світоч вроди.
• Риторичні запитання: Навіщо ж темрява ховає той знак останньої межі? Де ж друзів коло? Чом не склалась та приязнь вірна і свята?

Природа у вірші Байрона є символом свободи і правди, на відміну від міста, яке символізує обмеження і брехню. А птах, прикований до землі, є символом поетової душі, яка прагне висоти і свободи, але стримана обставинами.

Самотність, розчарування відчувається у вірші. Поет був романтиком, тож і вабили його “темні урвища і хребти”, “пустка дика й хмура”, “небо грозове”. Саме дика, незаймана природа, грізна й велична у своїй первозданності, вабить ліричного героя. Він ладен проміняти вищий світ, де людина не може лишатися собою, а вимушена лукавити, брехати, пристосовуватися, на життя наодинці з природою, де виявляються кращі риси людини, відбувається перевірка на міцність

Вірш Байрона «Хотів би жити знов у горах…» завжди актуальний, оскільки в ньому показані складні духовні шукання особистості, осмислюється місце людини у світі й утверджуються волелюбні ідеї. Автор протестує проти ницого, бездуховного суспільства, прагнучи у світ мрії, свободи, високих ідеалів.

Дж. Байрон «Хотів би жити знов у горах» аудіо слухати