Юлія Друніна біографія скорочено та цікаві факти з життя відомої поетеси викладені нижче.
Юлія Друніна коротка біографія
Юлія Друніна народилась 10 травня 1924 року в Москві. Її батьки були звичайними вчителями. Дитинство майбутньої поетеси проходило в столиці. Навчалася вона в школі, де викладав її рідний батько. З юних років дівчинка багато читала, мріяла бути літератором. У 11 років вона почала писати перші вірші.
Під час Вітчизняної війни, тоді їй виповнилося вже 16 років, вона йде добровільно в санітарну дружину. Незважаючи на бомбардування, вона виконує свої обов’язки. Отримала поранення на фронті, після чого стала курсантом Школи молодших авіаційних спеціалістів (ШМАС), після закінчення якої отримала направлення в штурмовий полк на Далекому Сході. Отримавши повідомлення про смерть батька, поїхала на похорон, але звідти не повернулася до свого полку, а відправилася в Москву, де в Головному управлінні ВПС, отримує довідку, що відстала від поїзда, їде на західний фронт. У Гомелі Юлія Друніна отримала направлення в 218-ту стрілецьку дивізію. Знову була поранена.
Після одужання невдало намагалася вступити до Літературного інституту. Вона повернулася в самохідний артполк, отримала звання “старшина медслужби”, воювала в Білоруському Поліссі, потім у Прибалтиці. Була контужена і 21 листопада 1944 року визнана непридатною до несення військової служби. Досвід війни ліг в основу її творчості.
У 20 років Юлія вступає до Літературного інституту. Уже в 1945 в журналі “Знамя” були опубліковані її вірші, а в 1948 році – вірші “У солдатській шинелі”. У березні 1947 року молода дівчина була прийнята до Спілки письменників.
У 1952 році Друніна закінчила інститут, а в 1955 році виходить її збірка “Розмова з серцем”, в 1958 – “Вітер з фронту”, в 1960 – “Сучасники”.
У 1970-ті роки виходять збірки: “В двох вимірах”, “Я родом з дитинства”, “Окопна зірка”, “Не буває кохання нещасливого” та інші. У 1980 році – “Бабине літо”, в 1983 – “Сонце – на літо”. Серед небагатьох прозових творів Друніній – повість “Аліска” (1973), автобіографічна повість “З тих вершин …” (1979).
Була обрана до Верховної Ради СРСР скликання 1990 року. Розчарувавшись в корисності цієї діяльності і зрозумівши, що зробити нічого суттєвого не зможе, вийшла з депутатського корпусу.
21 вересня 1991 року в Москві вона наклала на себе руки. Причиною самогубства стали, як кажуть рідні, була втрата чоловіка і крах власних ідеалів суспільства.
Юлія Друніна цікаві факти
Батько її працював учителем історії, мати – бібліотекарем.
В одному з боїв Юлю поранило осколком снаряда в шию. Вона не зрозуміла серйозності рани, просто перебинтувати шию, і продовжила рятувати чужі життя. У якийсь момент сили раптом залишили її, і вона втратила свідомість. Вона прокинулася на лікарняному ліжку. Виявилося, що осколок знаходився в декількох міліметрах від сонної артерії.
Війну вона закінчила старшиною медичної служби з орденом Червоної Зірки і медаллю «За відвагу» на грудях.
Головною темою її творчості завжди залишалася війна. Навіть в любовній ліриці був помітний відбиток пережитого. Один з кращих віршів – «Зінка» – було присвячено бойовій подрузі Зіні Самсоновій, відчайдушній дівчині, яка загинула від кулі німецького снайпера в січні 1944 року.
У 1944 році, коли Друніна намагається вступити до Літературного інституту, вона зустрічає студента одного з факультетів і свого майбутнього чоловіка, поета-початківця Миколу Старшинова. Після двох років спільного життя в цивільному шлюбі Микола робить Юлії пропозицію. У пари народжується дівчинка Олена. Але в 1960 році шлюб розпадається через постійні сварки подружжя, а також через зраду дружини.
Забравши доньку, Юлія йде від чоловіка до відомого режисера Олексія Каплера. Шлюб Юлії і Олексія Каплера тривав майже 20 років, і ці роки поетеса вважала найщасливішими у своєму житті. Коли в 1979 році чоловік раптово помирає, Друніна надовго закривається від світу і не бажає спілкуватися ні з ким, крім власної дочки.
21 листопада 1991 року Юлія Друніна закрилася в своєму гаражі на дачі, завела свій «Москвич», сіла в нього, прийняла снодійне і заснула назавжди, отруївшись вихлопними газами.
