«Касида про сон під зорями» Лорка аналіз
“Касида про сон під зорями” аналіз допоможе визначити, яка тема, ідея, жанр, художні засоби, сюжет твору.
Автор: Федеріко Гарсія Лорка.
Перекладач: Микола Лукаш.
Тема твору: Опис фантастичного сну.
Ідея: Образи, що приходять уві сні, є символами, мають глибинний підтекст і значення.
Основна думка: Важливо вдуматись у сни, розшифрувати, що вони значать, бо образи є внутрішніми ключами до зовнішнього світу.
Жанр: касида.
Римування: білий вірш.
“Касида про сон під зорями” художні засоби:
- Епітети: свіжо вбитий бик; жасминовим биком; дитям маленьким; арену синю; серце на спочинку; слон здоровий; вода без крові; вітка ночі росяна; на темному безмежному помості; кістяні гаки; люди сонні; скелет дівочий.
- Метафори: Дівча прикинулось жасминовим биком; а бик — то присмерк, що реве багряно; всередині в жасмині слон і хмари;
всередині в бику — скелет дівочий. - Порівняння: Коли ж бо небо — слон здоровий; а той жасмин — вода без крові; а те дівча — то вітка ночі росяна на темному безмежному помості.
- Парцеляція: Поміст без краю. Мапа. Зала. Арфа. Рання.
“Касида про сон під зорями” – фантасмагорія сну. Поет описує сон таким, яким він наснився, з усіма незвичностями і неймовірностями. Образи у сні переходять один в одного і однозначно мають певний підтекст і глибинне значення, яке варто розшифрувати. Таких образів є три: жасмин, бик, дівчина. Тлумачити ці образи можна як з позиції автора (прослідковуючи за яких обставин написано вірш), так і з позиції читача (які асоціації виникають від прочитання цих образів).
У “Касиді про сон під зорями” утверджується необхідність відновлення порушеної гармонії, уваги до життя, єдності людини та природи.
У вірші «Касида про сон під зорями» сильніше відчувається авангардистський складник поезій Лорки. Остання збірки поета «Тамаритянський диван», до якої входить «Касида про сон під зорями», засвідчила засвоєння поетом арабської культурної традиції. Характерним прийомом збірки стає стилізація — використання форм і розмірів арабської поезії. Проте новаторство Лорки виявилося не лише в їх модерністському оновленні, а й використанні техніки художників-сюрреалістів.
У поета все стає мінливим і рухомим: дівча, що прикинулося жасминовим биком; присмерк бика, що реве багряно; небо — слон здоровий; жасмин — вода без крові; дівча — то вітка ночі росяна, всередині в бику — скелет дівочий; кістяні гаки чи то люди сонні… У незрозумілому поєднанні ці образи викликають відчуття страху. Метафори вірша можна відчути, але пояснити їх практично неможливо.
«Касида про сон під зорями» — це ода пантеїстичній картині світу. У вірші стверджується взаємозв’язок життя і смерті як основа буття всього сущого. Людина і навколишній світ тлумачаться як нероздільно пов’язані. Земне буття людини може скінчитися і проявитися на новому щаблі й у нових формах.
Природні явища сили і стихії, які персоніфікуються у вірші – бик, жасмин, небо тощо. Приклади персоніфікації природних сил і стихій – «Бик – присмерк, що реве багряно»; «Небо – слон здоровий»; «Про пісок із гарячого півдня, // Що сумує без білих камелій // І так слізно їх просить, бідний…»
Людська свідомість може витворити найхимерніші фантазії, асоціації; людина розчиняється в людині, у природі.
Композиція вірша зумовлюється динамічністю перебігу уявлень уві сні: “небо — слон здоровий”, “жасмин — вода без крові”, “дівча — то вітка ночі росяна”, “поміж жасмином і биком чи кістяні гаки, чи люди сонні”. Твір є низкою асоціацій, які об’єднують два домінуючих образи — “жасмину цвіт і свіжо вбитий бик”. Це символи двох протилежних начал у світі — життя і смерті, гармонії й того, що їй загрожує.
Дівча прикинулось жасминовим биком, а бик — то присмерк, що реве багряно…
Фантастика перетворень сплітається уві сні з жорстокою реальністю: на арені — “свіжо вбитий бик”, а навколо — “поміст без краю”, де сміються люди. Ця жахлива картина, напівреальна, напівфантастична, символізує безглуздість загального існування, позбавленого моральних цінностей.
Уві сні думка ліричного героя кружляє навколо болючих проблем буття. Його хвилює те, що люди стали жорстокими споглядачами смерті. На їхніх очах помирають краса і природа, а вони нічого не можуть вдіяти. Засобами метафори поет передає трагічне відчуття світу, його поділ на жертв і катів.
Поступово сон ліричного героя набуває узагальнюючого значення. Автор вважає, що людство перебуває у полоні жахливих снів. Звідси завдання поета і його поезії — все зробити, щоб його сучасники “прокинулися” й нарешті усвідомили справжні цінності. Тоді б засяяла краса, “жасмин би мав півночі у полоні”, а на бика чекало б “увічнення при колоні”.
Автор аналізу: cup_of_flowers
Матеріал надано лише для публікації на сайті dovidka.biz.ua від 15 грудня 2014 року.
