Сонет «Про квіти» Педро Кальдерона де ла Барки читати повністю та аналіз (тема, ідея, жанр, художні засоби, образи-символи) допоможуть зрозуміти твір.
«Про квіти» аналіз (паспорт твору)
Автор – Педро Кальдерон Де ла Барка
Назва: «Про квіти»
Рік написання: XVII століття (період іспанського бароко)
Рід літератури: лірика
Жанр: філософський сонет
Напрям: бароко
Історія створення: Сонет належить до поетичної спадщини іспанського бароко — епохи, у якій особливої ваги набули мотиви швидкоплинності життя, неминучості смерті та марності земної краси. Поет звертається до образу квітів як універсального символу людського існування. У перекладі М. Ореста твір збережено як філософську медитацію про циклічність життя.
Тема твору: роздуми про швидкоплинність життя, паралель між життям квітів і людською долею.
Ідея: усе земне — крихке й тимчасове; народження і смерть є частинами одного циклу, як у природі, так і в житті людини.
Сонет має класичну двочастинну структуру:
- Перші строфи (катрени): опис життя квітів — від розквіту до в’янення.
- Останні рядки (терцети): філософський висновок про людську долю.
Образи-символи твору:
- Квіти — символ людського життя.
- Світанок і вечір — народження і смерть.
- Колиска і могила: цей образ підкреслює єдність початку і кінця життя.
- День — символ усього життєвого шляху людини.
- Ніч — смерть
Художні засоби
Епітети:«живим радінням», «холодних ночі», «небесам нетлінним», «урочі барви».
Метафори: «розкривши на світанні очі», «сном заснуть», «жереб — він судився і людині»
Антитеза (протиставлення): Ранок — вечір; тріумф — тужіння; колиска — могила; постання — кончина. Це головний композиційний прийом твору.
Архаїзми та поетичні слова: «піруза» (стара назва бірюзи), «урочі» (урочисті, чарівні), «бростина» (брунька), «кончина» (смерть). Вони надають сонету піднесеного, філософського звучання.
Віршовий розмір: сонет написаний п’ятистопним ямбом — розміром, що надає тексту урочистості та ліричної плавності.
Схема рим у катренах: АББА АББА (перехресна + обрамлювальна) — класичний «петрарківський» сонет. У терцетах: ВГВ ГВГ — чергується, що додає варіативності та природності у фіналі.
Рими переважно точні, жіночі (наголос на передостанньому складі), що створює м’який, дещо меланхолійний ритм.
- Цей сонет має універсальне філософське значення. Він показує, що життя людини є частиною природного циклу, а краса і молодість є тимчасовими. Також автор показує, що усвідомлення швидкоплинності життя спонукає до глибших роздумів про сенс існування.
Сонет «Про квіти» читати. Педро Кальдерон Де ла Барка
Вони, розкривши на світанні очі,
Були тріумфом і живим радінням,
А будуть ввечері лише тужінням
I сном заснуть в руках холодних ночі.
Їх злото, піруза і сніг урочі —
Їх барви, визив небесам нетлінним —
Це образ людських доль, які з тремтінням
Назустріч дневі постають, охочі.
Щоби цвісти, проснулась рози сила,
Цвісти, щоб старіти. В одній бростині
Для неї і колиска, і могила.
Цей жереб — він судився і людині:
День — постання її і теж кончина.
Спливли віки, і день — немов година.
Переклад: М. Ореста
Матеріал підготовлено у навчально-інформаційних цілях. Текст вірша цитується виключно в обсязі, виправданому метою критичного та літературознавчого аналізу, відповідно до ст. 22 Закону України «Про авторське право і суміжні права».
Якщо ви не знайшли потрібну відповідь, можете запитати у нашого чат-бота у Телеграм.
