«Касида про сон під зорями» Лорка
Жасмину цвіт і свіжо вбитий бик.
Поміст без краю. Мапа. Зала. Арфа. Рання.
Дівча прикинулось жасминовим биком,
а бик – то присмерк, що реве багряно.
Щоб небо та було дитям маленьким,
жасмин би мав півночі у полоні,
а бик – арену синю, без тореро,
і серце на спочинку при колоні.
Коли ж бо небо – слон здоровий,
а той жасмин – вода без крові,
а те дівча – то вітка ночі росяна
на темному безмежному помості.
Поміж жасмином і биком
чи кістяні гаки, чи люди сонні.
Всередині в жасмині слон і хмари,
всередині в бику – скелет дівочий.
