Реальне і фантастичне у повісті Г. Квітки-Основ’яненка «Конотопська відьма»
Реалістичне у повісті «Конотопська відьма»
Широко використано у “Конотопській відьмі” приказки, народні повір’я, перекази, яскраво подано побут, змальовано реальні картини селянського життя.
Повість написана на життєвому матеріалі, має майже документальну точність опису, але події осмислені, вони відзначаються сатиричною спрямованістю.
Реалістично змальовано систему урядування і побут козацької старшини, її темноту, безкультурність, а разом з тим і самодурство.
Показано чесність і працьовитість простих людей.
Фантастичне у повісті «Конотопська відьма»
· Автор вдається до фантастичного прийому — причарування (щоб Олена хорунжівна стала нареченою Микити Забрьохи, він здатний на все, аби тільки Зубиха причарувала до нього Йосипівну).
· Розповідь оповідного підкреслюється окремими деталями, навмисне неточними («…від хутора до села буде верстов з п’ять або дві»).
· Певна фантастика окремих сюжетних ліній має також неоднозначний характер.
· Більшість «відьом» потрапили в халепу випадково, переважно за намовою, як уже згадувалося, ображеного ними колись Пістряка, їхні здібності насправді далекі від чаклунських.
· Стара Явдоха, що характерно для відьми, в саму глуху північ стає молоденькою дівчиною, доїть для чаклувань не тільки корів та іншу домашню живність, а навіть жаб і гадюк, перетворюється під час екзекуції у вербову колоду, не тільки сама «літає» на чім попало, а й поважного сотника піднімає в повітря, як гусака чи ворону, має помічника — кота з палаючими очима.
· Саме дії Зубихи призводять до краху плани і Забрьохи, й Пістряка, що й визначило назву твору.
· Поведінка Явдохи під час топлення — цілковита фантазія письменника. Цей момент вжито Г. Квіткою саме з метою виховання простого люду, звільнення від забобонних уявлень.
· Кінець відьми у повісті, пов’язаний з нестерпними муками, був лютий: тіло Зубихи «виволокли за село, зарили ниць у яму, прибили осиковим кілком та зверху і залишили, щоб не скочила». Тому доречно звучить народна приказка: «Собаці собача смерть!».
