Лі Бо «Призахідне сонце навіює думки про гори» читати повністю, скачати текст, аналіз (паспорт) твору та слухати аудіо/відео вірш.
Лі Бо «Призахідне сонце навіює думки про гори» слухати аудіо
Лі Бо “Призахідне сонце навіює думки про гори” читати
Опісля дощу
заяріла паруюча зелень.
Західним рум’янцем
взялося розчахнуте небо.
Весни будівничі —
тепло і вітрець зі сходу —
Пишаються квіттям,
найкращим своїм творінням.
Та квіт опаде
і настане глибокий вечір.
Це так зрозуміло! —
І я не тамую зітхання.
Одна тільки мрія —
відвідать прославлені гори,
Щоб там, окримівшись,
пізнати Велике Дао!
(Переклад Г. Туркова)
Аналіз вірша «Призахідне сонце навіює думки про гори»
Автор – Лі Бо
Жанр – пейзажна лірика
Тема – зображення краси природи
Художні засоби:
епітети – глибокий вечір, Весни будівничі, розчахнуте небо, паруюча зелень
У творі змальовано художню картину світу. Дерева, квіти, небо й гори-усе це єдиний природний простір. У ньому є місце для людини, яка гармонійно входить у цей простір, коли долучається до його найбільшої таїни-дао. Поет уважав, що людина має відчувати єдність з усім, що є на землі
Якщо ви не знайшли потрібну відповідь, можете запитати у нашого чат-бота у Телеграм.
