Леся Українка “Лелія” скорочено читати варто, щоб згадати сюжет казкової історії про життя квітів.
“Лелія” скорочено
Маленький Павлусь хворів і сон ніяк не йшов до нього. Йому хотілось, щоб мама розповіла казку про ельфів з квітів. Проте мама лишень сказала, що головну ельфу звати Лелія і вони живе в найкрасивішій лілеї. А в якій квітці ельф живе, то так і називається. Більше нічого вона не сказала, а сіла в крісло, щоб шити.
Хлопчик дивився на місячну смужку. Йому здалось, що якась маленька дівчинка з’явилась біля нього. У неї були довгі сріблясті кучері, гарні шати, золота корона на голівці та крила. Як у метелика. В руках дівчинка тримала пахучу білу лелію. Павлусь відразу зрозумів хто це.
Лелія сказала, що прийшла тому, бо Павлусь чекав на неї. Вона легенько доторкнулася до нього своєю квіткою та перетворила хлопчика на рожевий мак. Вони полетіли до панського садку з леліями. Там Павлусь побачив, що з кожної квіточки стали виглядати личка. Ельфики почали жалітись, що квіти обривають та несуть до паничів в палати.
Лелії стало шкода своїх сестриць. Вона помітила, що найменшої лелії немає. Виявилось, що її випросила у молодої панни собі дівчина Мар’яна. Павлусь з Лелією полетіли далі у місто. До кам’яниці, де квіти роблять. Посеред кімнати стояв довгий стіл, на якому були дроти, нитки, різні шматки, клей. За ним сиділи дівчата з ножичками, щипчиками, лещатками та колодочками.
Хтось витискав пелюстки та листя, хтось вправляв дроти в листі, інші фарбували, хтось крохмалив, клеїв та збирав уже готову квітку. Роботу контролювала старша робітниця. Дві майстрині тихо говорили. Одна розповідала, що спізнилась зранку і нічого не їла, та ще й за роботу не заплатять через спізнення. А друга випадково зачепила миску з фарбою і та розлилася. Наглядачка почала сварити дівчат, голосно кричати. Павлусь попросив Лелію летіти звідси.
Вони полетіли до найменшої лелії, котра тепер росла в садочку дівчини з села. Хлопчик впізнав хатинку Мар’яни, своєї сусідки. На грядочці роли ще чорнобривці, тоя, рута, любисток, м’ята, рожа, барвінок. Та головною на клумбі була біла лелія. Мар’яна водила білоголового братика Івася та пояснювала що і як поливати. Потім вони пішли снідати, бо Мар’яні потрібно було йти працювати до панів.
Лелія з Павлусем підійшли до квітки і вона розповіла як їй тут добре: дівчинка гарно доглядає за нею. Ельф побажала сестрі рости красивою та красною. Раптом маленька лелія виросла висока з світлими сріблясто-рожевими квітками.
Павлусь здивовано оглянувся: він вже лежить на ліжку у себе в кімнаті. У Лелії було багато роботи, тому вона йде далі.
Хлопчик скрикнув і прокинувся. До нього підійшла мама і поцілувала Павлуся. Він вже добре себе почував та розповів мамі, що уві сні бачив справжню Лелію.
