Вірш “Як дитиною бувало” Леся Українка написала 02 лютого 1897 року. Читати “Як дитиною бувало” можна не лише українською, а й на “на русском” чи на англійській мові. Він однаково чудовий та чуттєвий. Щоб зручніше і легше його вивчити, можна скачати та прослухати аудіо (відео) “Як дитиною бувало”.
Леся Українка “Як дитиною бувало” читати
Як дитиною, бувало,
Упаду собі на лихо,
То хоч в серце біль доходив,
Я собі вставала тихо.
«Що, болить?» – мене питали,
Але я не признавалась –
Я була малою горда, –
Щоб не плакать, я сміялась.
А тепер, коли для мене
Жартом злим кінчиться драма
І от-от зірватись має
Гостра, злобна епіграма, –
Безпощадній зброї сміху
Я боюся піддаватись,
І, забувши давню гордість,
Плачу я, щоб не сміятись.
Леся Українка «Як дитиною бувало» скачати
“Як дитиною бувало” скачать fb2, pdf, epub. Завантажуйте вірш Лесі Українки повністю і безкоштовно (щоб скачати, обирай і натискай на іконку потрібного формату):
*розшифрування, щоб зрозуміти який формат Вам підходить:
FB2 – легка структурована книга, ідеально для читання з мобільного;
EPUB – підходить для більшості рідерів, структурована книга;
PDF – відкривається будь-де, зручно для друку.
Аналіз вірша “Як дитиною бувало” Лесі Українки допоможе у підготовці до уроку.
Леся Українка “Як дитиною бувало” (на русском)
В детстве, помню, как бывало –
Упаду на горе лихо,
В сердце боль хоть застревала,
Я всегда вставала тихо.
«Что болит?» – вопрос был твёрдым,
Только я не признавалась, –
Я была ребёнком гордым, –
Чтоб не плакать, я смеялась.
Ныне, коль злой шуткой статься
Для меня вдруг сможет драма,
И вот-вот должна сорваться
С остротою эпиграмма, –
Взрыву смеха, злым аккордам,
Так боюсь я поддаваться,
И, забыв былую гордость,
Плачу я, чтоб не смеяться.
Леся Українка “Як дитиною бувало” (на англійській мові)
As a child I sometimes fell,
Hard enough for it to hurt.
Though my heart with pain would swell,
Yet I rose without a word.
They asked me: “Did you hurt yourself?”
“I’m all right”, I would reply.
My pride would then assert itself:
I laughed in order not to cry
But now the drama soon will end;
For me, a bitter cup to sip.
And a clever epigram
Is on the brink of tongue and lip.
But laughter may be merciless:
I fear the blade of open chaff.
And so, surrendering my pride,
I cry in order not to laugh.
