“Маруся” Квітка-Основ’яненко аналіз

маруся аналіз Квітка-Основ'яненко 9 клас

“Маруся” Григорій Квітка-Основ’яненко аналіз – тема, ідея, жанр, проблематика, сюжет, дійові особи та інші питання розкриті в цій статті. Ця інформація допоможе підготувати літературний паспорт твору.

“Маруся” Квітка-Основ’яненко аналіз твору (паспорт)

Твір “Маруся” вважається першим прозовим твором нової української літератури, а Квітку-Основ’яненка – батьком української прози (фундатором).

Рік написання – 1832

Літературний рід: епос.

Жанр: повість (сентиментально-реалістична, соціально-побутова).

Тема: зображення життя українського селянства, праці, побуту і зви­чаїв народу.

Ідея: засудження соціальної нерівності, що перешкоджала щасливому життю героїв, уславлення гуманізму, щирості, чесності, доброти, палкого почуття кохання.

Основна думка: закохані не можуть одружитися через загрозу солдатчини та бідність нареченого.

Напрям – ознаки сентименталізму та риси реалізму

Головні герої “Маруся”

  • Маруся — головна героїня, донька Наума Дрота;
  • Наум Дрот — багатий селянин, батько Марусі. Він став заможною людиною завдяки чесній праці та дотриманню норм християнської моралі
  • Настя Дрот — мати Марусі, дружина Наума Дрота;
  • Василь — наречений Марусі. Був свитником
  • Олена – подруга Марусі.

На образах Марусі та Василя позначився вплив сентименталізму. Сентименталізм віддає перевагу почуттям та внутрішньому світу людини.

Проблематика “Маруся”

• батьки і діти;
• соціальна нерівність;
• життя і смерть;
• пошуки щастя.

“Маруся” сюжет повісті

Твір починається описом Наума Дрота, багатого й побожного селянина, і його дружини Насті. Автор розповідає про їхню доньку Марусю, роботящу, красиву і покірну дівчину. Зав’язка розпочинається тим, що Маруся іде на весілля, куди її запросили дружкою. Там вона знайомиться із старшим боярином Василем, і між ними майже одразу виникає кохання.

Наступного дня Маруся з подружкою Оленою йде на базар, Василь напрошується їх супроводжувати. Дорогою назад Олена повернулася до міста, тож пара на певний час залишилась на самоті. Вони призналися одне одному про свої почуття; того ж дня у них відбулося побачення біля озера.

Василь довго відвідував Марусю, і одного дня заслав старостів. Але Наум Дрот відмовив хлопцю, мотивуючи це тим, що його можуть забрати в рекрути. Тобто, перешкодою до одруження була солдатчина. На довгий час закохані розлучаються, згодом Василь з’являється і розповідає, що навчився грамоти, а його хазяїн обіцяв найняти «найомщика», який стане солдатом замість хлопця. Василь ще раз сватається до Марусі і цього разу отримує згоду від її батька.

Василь повинен поїхати до Одеси і Москви, тому наречені розлучаються. Маруся сильно тужить без коханого. Утім, більше вони не зустрілися, оскільки одного дня Маруся застудилася, потрапивши під зливу. Дівчина сильно захворіла і невдовзі померла. Василь повернувся у той же день, коли померла його наречена. З туги за нею він іде до монастиря Києво-Печерської Лаври, де став ченцем, але незабаром помер.

Композиція “Маруся”

Будова твору своєрідна, відповідає різким змінам сюжетної лінії. Немає у «Марусі» розподілу повісті на частини, тільки спираючись на зміст, можна виділити три частини: позасюжетний вступ, сюжет, моралізаторські висновки.
У першій частині розміщені філософські роздуми автора про сенс життя людини, декларується одна з провідних ідей традиційного народного світогляду — фатальність долі. Тобто життя людини залежить від божої волі (а далі — від бажань начальства), їй треба скорятись, не намагатись щось змінити.
Г. Квітка-Основ’яненко пропонує простому селянину спосіб життя раба: багато працюй і не про що не думай. Так живуть Наум і Настя.
У другій частині розгортаються дії. Деякі сюжетні зміни повісті виглядають штучно, надумано, зате наслідують ідеї, задекларовані у вступі. Вагомими й важливими елементами сюжету стають талановито написані картини природи, описи народних свят і обрядів, колоритні репліки й коментарі.
Трагічна розв’язка передує епілогу — третій частині повісті. По суті, епілог є повчанням, моралізаторською настановою. Наум і Настя після смерті Марусі їдуть до Василя вже в Києво-Печерський монастир. Василь служить там дияконом. Але вони спізнилися, бо коханий Марусі помер, страждання потроху знищували його душу, а тіло він заморив сам нескінченними постами. Саме третя частина повісті нагадує змістом давньоруський жанр — житійний (опис життя й мук святих). Такі аналогії у повісті цілком виправдані. Жанр релігійної літератури, її морально-дидактичні настанови були дуже близькі авторові.

  • Експозиція: знайомство з героями твору — родиною Дротів, які жили, віруючи в Бога. Роздуми про минущість усього живого
  • Зав’язка: зустріч Марусі з Василем, їх кохання з першого погляду.
  • Розвиток дії: Василь просить руки жочки у Наума Дрота, але отримує відмову.Василь відправляється на заробітки. Маруся потрапляє під зливу, хворіє.
  • Кульмінація: смерть Марусі, її поховання.
  • Розв’язка: страждання Василя — ченця в монастирі, його смерть через тугу за милою. Утіха батьків Марусі у праці, молитвах, смиренні та спілкуванні з Богом

Кому Г. Квітка-Основ’яненко присвятив свою «Марусю»? Твір автор присвятив своїй дружині.

Квітка-Основ’яненко «Маруся» аудіокнига скорочено

Історія написання

Ця повість була написана у 1832, та опублікована в 1834 році.

Приступаючи до написання повісті «Маруся» Г. Квітка-Основ′яненко ставив собі на мету довести спроможність української мови виявити найтонші порухи душі, щоб “довести панові, що малоросійською мовою можна писати щось ніжне, зворушливе”

Оцініть статтю
Додати коментар

  1. Таємний читач

    Як на мене, то основна думка не втому що не можна одружитись через солдачину або бідність… Кохання сильне, алея доля сильніше і як би ви не хотіли в це вірити , кохання не всемогутнє

    Відповіcти