“Майстер і Маргарита” аналіз

Булгаков “Майстер і Маргарита” аналіз – жанр, сюжет, проблематика, тема та ідея. Ця інформація допоможе підготувати літературний паспорт твору.

“Майстер і Маргарита” аналіз твору (паспорт)

Автор – Булгаков

Рік написання – 1929—1940

Жанр “Майстер і Маргарита”:  містичний, філософський, сатиричний, фантастичний, «магічний реалізм»   За формою – роман у романі (Булгаков пише роман про майстра; майстер пише роман про Пілата; Левій Матвій пише про Ієшуа)

Тема “Майстер і Маргарита”  – Етична відповідальність людини за свої вчинки

Ідея “Майстер і Маргарита”  – 1) Пошук істини неможливий без терпіння мужності, кохання. В ім’я кохання і віри Маргарита долає страх і перемагає обставини.

2) Хід історії не міняє людську природу: Іуди і Алоїзії існують у всі часи.

3) Письменницький борг – повернути людині віру у високі ідеали, відновити істину всупереч обставинам життя.

У романі М. Булгакова «Майстер і Маргарита» зло виконує функцію добра, перебравши на себе чужі повноваження.

Події  в московській частині роману  відбуваються у Страстний тиждень з 1(середа) по 4 травня 1929 року, а нічний політ доводиться в ніч на Пасхальну неділю 5 травня.

Єршалаїмські події –  суд над Ієшуа і страта відбуваються в п’ятницю 14 нісана. Попутно згадується, що Ієшуа приїхав в Ершалаїм в середу, 12 нісана, а закінчуються єршалаїмські події вранці в суботу 15 нисана. За староєврейським календарем це могло бути у 29-ому р.

«Майстер і Маргарита» проблематика

•  філософські та моральні: існування Бога; морального вибору; взаємин особистості з владою; віри та безвір’‎я; кохання; честі та справедливості; бездуховності, міщанства; співвідношення добра та зла; совісті та мистецтва; кар’‎єризму.

«Майстер і Маргарита» герої твору

«Майстер і Маргарита» місце та час дій

Історія створення “Майстер і Маргарита”

 Відомо шість редакцій твору. Спершу письменник хотів написати «роман про диявола» — сатиричну фантасмагорію із вставною новелою про Христа і Пілата. Варіанти назв роману були такі: «Чорний маг», «Копито інженера», «Жонглер з копитом», «Син В (…)», «Гастроль (Воланда)», «Інженер з копитом» тощо.

1931—1932 рр. у роман увійшли образи майстра і Маргарити, а 1937—1938 рр. з’явилася остаточна назва — «Майстер і Маргарита».

 Джерела роману

Реальні факти життя Булгакова та історії СРСР у 1920—1930 рр. Життя в СРСР у 1920—1930 рр., мистецькі організації, побут городян, репресії, долі митців тощо. Життя Москви та Києва, двох міст, з якими найбільше пов’язана діяльність митця. Враження від творів мистецтва («Демон», «Шестикрилий Серафим» М. Врубеля, полотна В. Васнєцова у Володи-мирському соборі у Києві, художня панорама «Голгофа» тощо).

Книжні. Е. Ренан «Життя Ісуса», Г. Сенкевич «Куди йдеш», А. Франс «Прокуратор Іудеї», Й. В. Ґете «Фауст», Гофман «Малюк Цахес», «Золотий горнець», твори М. Гоголя, філософія В. Соловйова, твори Ф. Достоєвського

Міфологічні. Євангельські легенди про Ісуса Христа, Понтія Пілата, Іуду та ін. Біблійні міфи про Диявола та поєдинок Христа з ним. Слов’янські міфи про відьом, демонів, нечисту силу. Європейські міфи (німецька легенда про народження Пілата, швейцарська легенда про неспокій Пілата і його муки тощо). Апокрифи (різні трактування долі Іуди, Пілата та інших біблійних персонажів)

Філософія Г. Сковороди

Сковорода Григорій Савич — видатний український філософ-просвітитель, поет. Розробив вчення про дві природи й три світи. • Дві природи — видима й невидима — є у кожній речі чи явищі. Видима відразу впадає у вічі, а невидима — це справжня сутність. Стрижнем філософської теорії Г. Сковороди стала ідея вічного прагнення людини осягнути й збагнути це вище, вічне, невмируще. Все це є у кожному явищі, у кожній речі, але насамперед — у душі людини. Тому пізнавати самого себе — це значить пізнавати людину взагалі. Тривала подорож до найпотаємніших таємниць людського серця — це і є шлях філософа Г. Сковороди

•Сковорода визнавав Бога як основу вищої моральності, справедливості, гуманності. Всі ці ознаки притаманні істинній людині, яку філософ порівнював з Богом.

•Три світи у вченні Сковороди — це Всесвіт, Біблія і людина. Всесвіт – макросвіт, зашифрований у світі символічному — Біблії, який належить пізнати людині — мікросвітові. Тобто, у Біблії прихована й сконцентрована уся мудрість Всесвіту, а пізнати її належить людині.

Булгаков «Майстер і Маргарита» аудіокнига (скорочено)

“Майстер і Маргарита” історія написання

Історія написання роману “Майстер і Маргарита” доволі цікава, оскільки автор працював над нею більше 10 років. Перший варіант роману письменник спалив (усього було шість варіантів), що свідчить про прагнення автора до досконалості.

Задум «Майстра і Маргарити» і початок роботи над романом сам Булгаков відносив до 1928 року. До кінця 30-х років було завершено 15 глав роману (160 сторінок рукописного тексту).
Олена Сергіївна, дружина письменника, віднесла одну главу в газету та її надрукували. Послідувавша критика ясно дала зрозуміти, що про публікацію усього роману не може бути й мови. Булгаков намагався спалити рукопис роману. Однак йому не стало легше. Роман продовжував жити в думках письменника. Пророчими виявилися слова Воланда: «Рукописи не горять». Незабаром письменник відновив рукопис.

Автор перебрав кілька назв для свого твору: «Гастроль Воланда», «Чорний маг», «Копито інженера», але ні на одному не зупинився.

Перша повна редакція роману була розпочата восени 1932 року; до листопада 1933 року було написано 506 сторінок рукописного тексту, розбитого на 37 глав. До Наприкінці 1934 роки це редакція була начорно закінчена.

У наступні два роки Булгаков вносить в рукопис численні доповнення та композиційні зміни. Назва була «Князь темряви»

Роман був закінчений 22-23 травня 1938 року. Ця редакція займає шість товстих зошитів; текст разбитий на 30 глав.

14 травня 1939 були внесені важливі зміни в кінець роману і його епілог. Дізнавшись про смертельну хворобу, Булгаков почав диктувати дружині поправки до роману і продовжував працювати над ним до останніх днів свого життя.

Лише через 30 років, завдяки зусиллям тієї ж Олени Сергіївни, він був надрукований в скороченні в журналі «Москва» (1966-1967 гг.).

Цікаво, що сам Булгаков був упевнений, що роман «Майстер і Маргарита» ніколи не буде опублікований за радянської влади, диктування романа дружині було чимось на зразок спроби зв’язатися з далекими нащадками. Але письменник помилявся — хоч і з тридцятирічною затримкою, роман був опублікований, що викликало ефект бомби, яка вибухнула серед радянської інтелігенції.

Основні джерела роману Булгакова «Майстер і Маргарита» 

• реальні факти життя письменника та історії СРСР 1920-1930-х рр.;

• творчість письменників М. Гоголя, Ф. Достоєвського, філософа В. Соловйова, Г. Сенкевича («Камо грядеши» («Куди йдемо»)), Й. Ґете («Фауст»), Данте Аліґ’єрі («Божественна комедія»), Е. Т. А. Гофмана («Малюк Цахес»);

• міфологічні твори (євангельські легенди про Ісуса Христа, Понтія Пилата, Іуду та ін., біблійні міфи про диявола, європейські, слов’янські міфи, апокрифи).

В епоху культивації атеїзму й тотальної боротьби із церквою звернення Булгакова до біблійного сюжету було надзвичайно сміливим.

Прийом, який використав письменник для створення враження, що перешкоди і в часі, і в просторі є відносними, називається «роман у романі» — роман Майстра про Єшуа. Звідси випливають і особливості твору, відповідно до яких «біблійні, єршалаїмські» розділи твору чергуються з «московськими» для того, аби в останній главі «зустрітися» і ніби злитися в місячну стежку, якою йтимуть Пилат і Єшуа Ґа-Ноцрі.

У романі «Майстер і Маргарита» глави, присвячені Понтію Пилату та Єшуа, вирізняються не лише сюжетно, але й стилістично. Емоційний, гострий стиль перших глав роману несподівано змінює чітка, стримана, точна прозова мова.