Характеристика майстра “Майстер і Маргарита”

Образ майстра у романі Булгакова “Майстер і Маргарита” – один з головних персонажів, він є можливо і автобіографічним, наприклад, Булгаков сам був істориком і спалив першу редакцію свого роману. Характеристика майстра з цитатами наведена в цій статті.

Характеристика майстра “Майстер і Маргарита”

Майстер — один із головних героїв роману «Майстер і Маргарита». У творі Булгакова він з’являється лише в 13-му розділі, де описано його зовнішність:

«З балкона обережно зазирав до кімнати поголений, темноволосий чоловік із гострим носом, стривоженими очима й пасмом волосся, що спадало на лоб, років приблизно тридцяти восьми».

Автор не називає нам його справжнього імені, та й сам герой на прохання представитися відповідає: «Не будемо про це». Прізвисько Майстер йому дала кохана Маргарита як знак визнання його літературного таланту. Сам же він вважає себе недостойним цього імені й каже, що Маргарита перебільшує його геніальність.

Образ Майстра має автобіографічні риси самого Булгакова. Йому 38 років — саме стільки було авторові на початку написання роману та під час знайомства з майбутньою дружиною. У клініці Стравінського Майстер розповідає Бездомному, що раніше був професійним істориком, працював у музеї й мав сім’ю, що перегукується з біографією самого Булгакова.

Потім герой випадково виграє в лотерею сто тисяч рублів, залишає роботу в музеї, винаймає квартирку в арбатському підвалі й починає писати роман про Понтія Пілата і Ієшуа Га-Ноцріі, по-своєму інтерпретуючи євангельські події. Саме в цей час він знайомиться з Маргаритою:

«Любов вискочила перед нами, як з-під землі вискакує вбивця в провулку, і вразила нас обох одразу! Так уражає блискавка, так уражає фінський ніж!»

Неможливість опублікувати роман через цькування критиків призводить Майстра до нервового зриву та депресії. За фальшивим доносом «друга» Алоїзія Могарича, який мріяв зайняти його кімнату, він потрапляє до в’язниці на кілька тижнів. Повернувшись звідти повністю зломленим і спустошеним, Майстер сам приходить до клініки Стравінського, вважаючи себе невиліковно душевнохворим. У клініці він знайомиться з поетом Іваном Бездомним, якого згодом називає своїм «учнем» і якому доручає завершити роман про Понтія Пілата. Саме йому Майстер з’являтиметься уві сні в ніч весняного повного місяця.

Роман Майстра дуже зацікавив Воланда. Саме він допоміг Маргариті визволити коханого з клініки й повернув спалені рукописи. Проте Майстер залишався морально зломленим і пригніченим:

«…Я, знаєте, не терплю шуму, метушні, насильства й усяких речей такого роду. Особливо ненависний мені людський крик — чи то крик страждання, люті, чи будь-який інший. У мене більше немає жодних мрій, і натхнення теж немає, мене нічого навколо не цікавить, окрім неї, — він поклав руку на голову Маргарити, — мене зламали, мені нудно, і я хочу в підвал».

У Москві їхні тіла померли, а Майстер і Маргарита в потойбічному світі отримали від Воланда «спокій», де Майстер зможе продовжувати писати гусячим пером. Воланд забрав їх із собою, адже їм не було місця серед жадібних, боягузливих і нікчемних людей.

В останній появі Майстра в романі ми бачимо людину, яка обросла бородою й залякано озирається, а за руку його веде Маргарита. Таку нагороду можна назвати водночас і покаранням, адже Майстрові даровано не світло, а лише вічний спокій.

«Майстер і Маргарита» аудіокнига (скорочено). М. Булгаков