Міф “Пігмаліон і Галатея” читати, скачати

Міф “Пігмаліон і Галатея” читати повністю, скачати текст та слухати аудіокнигу. Міфи Давньої Греції.

“Пігмаліон і Галатея” аудіокнига

Міф “Пігмаліон і Галатея” скачати

Міф “Пігмаліон і Галатея” скачать fb2, pdf, epub. “Пігмаліон і Галатея” завантажуйте повністю і безкоштовно (щоб скачати, обирай і натискай на іконку потрібного формату):

*розшифрування, щоб зрозуміти який формат Вам підходить:

FB2 – легка структурована книга, ідеально для читання з мобільного;

EPUB – підходить для більшості рідерів, структурована книга;

PDF – відкривається будь-де, зручно для друку.

Міф “Пігмаліон і Галатея” читати повністю

На острові Кіпр мешкав великий митець Пігмаліон. Він різьбив чудові статуї, які прикрашали храми богів. Жив Пігмаліон самотньо, уникав жінок. Жодна смертна жінка не подобалася митцеві, він шукав у жінці досконалої краси, а досконалими можуть бути тільки боги.

Слава про скульптора поширювалася все далі, збільшувалася і його майстерність. Статуї, зроблені з мармуру або інших твердих матеріалів, були надзвичайно схожі на живих людей. Тільки через неприродно блідий колір шкіри було зрозуміло, що то статуї.

Одного разу Пігмаліону вдалося вирізати з дорогоцінної слонової кістки статую молодої жінки дивовижної краси. Чим частіше милувався Пігмаліон своїм творінням, тим більше Пігмаліон знаходив в ньому достоїнств. Йому стало здаватися, що жодна з смертних жінок не перевищує його статую красою і благородством. Ревнуючи до кожного, хто міг би її побачити, Пігмаліон нікого не пускав у майстерню. На самоті – вдень у променях Геліоса, вночі при світлі лампад – захоплювався юний цар статуєю, шепотів їй ніжні слова, обдаровував квітами і коштовностями, як це роблять закохані.  Він назвав її Галатеєю, одягнув її в пурпур і посадив поруч із собою на трон.

Настали дні святкувань на честь Афродіти. Пігмаліон приніс богині кохання в жертву білу телицю з визолоченими рогами; він простяг до богині руки й молитовно прошепотів:

– О, якби у мене була дружина, схожа на моє творіння.

Багато жарких молитов почула богиня в свій день, але зглянулася на одного Пігмаліона, бо знала, що немає на всьому Кіпрі людини, яка кохала так палко і щиро, як Пігмаліон. І тричі спалахнув у вівтарі жертовний вогонь на знак того, що Афродіта почула Пігмаліона і його благання.
Не чуючи під собою ніг, помчав цар до палацу. І ось він у майстерні, поруч зі своєю рукотворною коханою.

– Ну що ж ти ще спиш! – Звернувся він до неї з ласкаво.- Відкрий очі, і ти побачиш, що вже зійшла сонячна колісниця Геліоса, і він повідомить тобі добру звістку.

Промені лягли на обличчя зі слонової кістки, і Пігмаліону здалося, що воно трохи порожевіло. Схопивши свою подругу за кисть руки, він відчув, що кістка поступається тиску пальців, побачив, що шкіра на обличчі стає біліше і на щоках проступає рум’янець. Груди розширилася, наповнившись повітрям. І Пігмаліон почув спокійне і рівне дихання сплячої. Ось підвелися повіки, і очі блиснули тією сліпучою блакиттю, якою блищить море, що омиває острів Афродіти.

Звістка про те, що силою любові оживлена ​​кістка і народився не слон, якому вона належала, а прекрасна діва, за короткий час облетіла весь острів. Багато людей зібралося на площі перед палацом, щасливий Пігмаліон вже не боявся заздрісних поглядів і пересудів. Він вивів новонароджену, і, побачивши її красу, люди впали на коліна і гучно піднесли хвалу володарці Афродіті, що дарує любов усьому, що живе, та здатна оживляти камінь.
Тут же на очах у всіх Пігмаліон проголосив дівчину царицею Кіпру і покрив її волосся царською короною.

По одному з варіантів, дружина народила від Пігмаліона синів Пафосу, Кинира та доньку Метарму Згідно Овидию, Кінір був сином Пафосу. Також відомий варіант, згідно з яким Пафос не син, а дочка Пігмаліона.