“Смерть Ахілла” читати скорочено міф варто, щоб згадати як був переможений невразливий воїн. Переказ цього міфу розповість лише про головні події.
“Смерть Ахілла” дуже скорочено
Ахілл, розлючений смертю своїх друзів Патрокла і Антілоха, люто мстився троянцям, знищуючи їх одного за одним. Переслідуючи ворогів аж до Скейської брами Трої, він був готовий увірватися в місто, але йому завадив бог Аполлон. Ахілл не послухався бога, погрожував йому і навіть збирався кинути спис. Тоді Аполлон, невидимий, направив стрілу Паріса в єдине вразливе місце Ахілла — п’яту. Герой смертельно поранений, падає, та перед смертю ще встигає вбити багато троянців.
Коли він помер, троянці боялися навіть мертвого Ахілла. Навколо його тіла розгорілася жорстока битва. Грек Аякс підняв тіло героя і поніс до кораблів, а Одіссей відбивав атаки ворогів. Греки обмили і умастили тіло Ахілла, оплакували його. З морських глибин з’явилася мати Ахілла — богиня Фетіда з нереїдами, щоб прощатися з сином. Оплакували його і боги на Олімпі. Похорон тривав 17 днів. На 18-й день тіло спалили на багатті, а кістки поклали у золоту урну, поряд із кістками Патрокла. Всі троє — Ахілл, Патрокл і Антілох — були поховані разом. Греки насипали високу могилу, а на честь героя влаштували грища з нагородами від самої богині Фетіди.
“Смерть Ахілла” переказ
Ахілл розгнівався через смерть своїх друзів Патрокла й Антілоха. Він вирішив помститися троянцям, тому безжально вбивав одного героя за іншим. Перелякані троянці тікали, намагаючись сховатися за мурами рідного міста. Ахілл не зупинявся — він гнав їх до Скейської брами Трої.
Герой міг би увірватися до священного міста і знищити його, якби не з’явився бог Аполлон. Він грізно наказав Ахіллу зупинитись. Та Ахілл проігнорував бога, бо був розлючений, що той не раз рятував його ворога — Гектора та інших троянців. Ахілл навіть пригрозив богові, що вдарить його списом. Його охопила лють, він був готовий битися навіть із богами.
Розгніваний Аполлон, який колись на весіллі Пелея та Фетіди присягався охороняти Ахілла, забув свою обіцянку. Сховавшись у темну хмару, він скерував стрілу Паріса, яка вразила Ахілла в п’яту — єдине вразливе місце на тілі героя. Ця рана виявилася смертельною.
Ахілл відчув наближення смерті. Він вирвав стрілу з рани, впав на землю і почав докоряти Аполлонові за зраду. Герой розумів: жоден смертний не зміг би вбити його без допомоги бога. Зібравши останні сили, Ахілл ще раз підвівся, як вмираючий лев, і вбив ще багатьох ворогів. Але поступово сили покидали його. Спершись на спис, він крикнув троянцям, що мститиметься їм навіть після смерті. Перелякані вороги кинулися тікати.
Сили покинули Ахілла, він упав на землю та помер. Та навіть його мертвого тіла троянці боялися. Лише згодом, подолавши страх, вони наблизилися до нього і почали жорстоку битву за тіло. З обох боків билися наймогутніші герої, і навколо Ахілла нагромаджувалися гори трупів. Бій здавався нескінченним, кров лилася рікою.
Раптом почувся грім Зевса — це була ознака того, що бог грому зупиняє троянців. Він не дозволив їм заволодіти тілом героя. Тоді Аякс Теламонід підняв тіло Ахілла і відніс до грецьких кораблів. Його прикривав Одіссей, який, відбиваючи натиск троянців, поступово відступав, під градом стріл і списів.
Коли тіло принесли до табору, греки обмили його, умастили пахощами й поклали на ложе. Довкола нього зібралися всі ахейці, оплакуючи героя.
Скорботу грекам принесла і богиня Фетіда — мати Ахілла. Разом із морськими нереїдами вона піднялася з глибин моря. Дізнавшись про смерть улюбленого сина, вона видала такий крик, що від нього здригнулися всі греки. Вони б у паніці втекли до кораблів, якби їх не зупинив мудрий Нестор.
Сімнадцять днів греки, Фетіда і нереїди оплакували Ахілла. На вісімнадцятий день було споруджено велике похоронне багаття. На ньому спалили тіло героя. Греки принесли багато жертв, щоб вшанувати пам’ять померлого
Коли вогонь згас, кістки Ахілла зібрали і поклали в золоту урну — подарунок бога Діоніса Фетіді. У тій самій урні зберігалися і кістки Патрокла. Вони були поховані разом, у спільному склепі, куди пізніше поклали й Антілоха. Над цими трьома героями насипали високу могилу, яку було видно здалеку з моря — вона нагадувала про їхню велику славу.
Після похорону греки влаштували грища — змагання на честь загиблого. Фетіда принесла з моря розкішні подарунки, які мали отримати переможці. Ці дари були такими цінними, що навіть Ахілл захопився б ними, якби був живий.
