Микита Хрущов біографія скорочено українською мовою викладена в цій статті.
Микита Хрущов коротка біографія
Радянський політичний діяч Микита Хрущов народився в 1894 році, 15 квітня в селянській родині, яка мешкала в селі Калинівка. З 1909 року був слюсарем в шахтах Донбасу і на заводах. З 1928 року призначений завідувачем орг. відділом ЦК КП (б) України. У 1922 році Хрущов познайомився з Ніною Кухарчук, своєю майбутньою дружиною. Але дружиною Хрущова Ніна стане тільки після виходу Микити Сергійовича на пенсію, в 1965 році.
У 1929 році вступив в Промислову академію, а вже в 1931-му виявився на партійній роботі в Москві. Далі, в період з 1935 по 1947 роки Хрущов займав високі партійні посади. Був 1-м секретарем Московського комітету, а так само, Московського міського комітету ВКП (б) (1935 р), головою Раднаркому (Ради міністрів) України та секретарем ЦК КП (б) України (1944 -. 1947 рр).
У той період діяльність Хрущова зіграла чималу роль в організації масових репресій, як в Москві, так і на Україні. Під час Великої вітчизняної війни, Хрущов входив до військових рад фронтів і до 1943 року отримав звання генерал-лейтенанта. Так само, Хрущов керував партизанським рухом за лінією фронту.
Однією з найбільш відомих післявоєнних ініціатив, стало зміцнення колгоспів, що сприяло зменшенню бюрократії. Піковим в біографії Микити Хрущова, став 1953 – рік смерті Сталіна. Спроба захоплення влади Берією, була відвернена Маленковим і Хрущовим, які об’єдналися на час. Маленков отримав владу, незабаром відмовився від посади секретаря ЦК. Таким чином, вже восени 1953 року вищу партійну посаду зайняв Хрущов. Час правління Хрущова почалося з оголошення про масштабний проект освоєння цілини. Метою освоєння цілинних земель, було збільшення обсягів зерна, зібраного в країні.
Внутрішня політика Хрущова ознаменувалася реабілітацією жертв політичних репресій, поліпшенням рівня життя населення СРСР. Також, ним була зроблена спроба модернізації партійної системи. Пізніше реформи Хрущова коротко назвуть «відлигою». Так, серед висунутих Хрущовим на 20 З’їзді КПРС тез пролунала і теза про те, що війна між соціалізмом і капіталізмом зовсім не є неминучою. Мова Хрущова на 20 з’їзді, містила досить жорстку критику діяльності Сталіна, культу особи, політичних репресій. Лідерами інших країн вона була сприйнята неоднозначно. Незабаром, в США був опублікований англійський переклад цієї мови.
В силу деяких економічних прорахунків, після 20 З’їзду позиції Хрущова помітно похитнулися. У 1957 році була створена змова проти Хрущова, що не увінчалася успіхом. В результаті змовники, в число яких входили Молотов, Каганович і Маленков, були відправлені у відставку рішенням Пленуму ЦК.
«Відлига» Хрущова в кінці 50-х, торкнулася і зовнішньої політики. Після переговорів з Ейзенхауером, відносини СРСР і США помітно покращилися. Але, це викликало деякі ускладнення у співпраці з країнами соц. табору. Фактична відставка Хрущова відбулася в 1964 році, за рішенням Пленуму ЦК КПРС. Після цього, він залишався членом ЦК, але відповідальних посад уже не займав.
Помер Хрущов 11 вересня 1971 року.
Внутрішня політика Хрущова
У період правління Хрущова мав місце значний поворот економіки в бік споживача.
19 березня 1957 року по ініціативі Хрущова, Президія ЦК КПРС прийняла рішення про припинення виплат по всіх випусках облігацій внутрішньої позики, тобто, в сучасній термінології, СРСР фактично опинився в стані дефолту. Це призвело до значних втрат в заощадженнях для більшості жителів СРСР, яких сама ж влада до цього десятиліттями змушувала ці облігації купувати. При цьому треба зазначити, що в середньому на передплати за позиками у кожного громадянина Радянського Союзу йшло від 6,5 до 7,6% від суми заробітної плати.
У 1958 році Хрущов почав проводити політику, спрямовану проти особистих підсобних господарств – з 1959 року жителям міст і робітничих селищ було заборонено тримати худобу, у колгоспників особиста худоба скуповувалася державою. Почався масовий забій худоби колгоспниками. Ця політика призвела до скорочення поголів’я худоби і птиці, погіршила становище селянства. У
Розпал кукурудзяної кампанії припав на 1962 рік, коли кукурудзою засіяли 37 млн га, а визріти вона встигла лише на 7 млн га.
Початком Реформи освіти 1958-1964 рр. стала мова Н. С. Хрущова на XIII з’їзді ВЛКСМ в квітні 1958 року, в якій, зокрема, говорилося про відрив школи від життя суспільства. Потім послідувала його записка до Президії ЦК КПРС, в якій він описує реформу більш детально і в якій давалися вже більш певні рекомендації по перебудові школи. Потім запропоновані заходи прийняли форму тез ЦК КПРС і СМ СРСР «Про зміцнення зв’язку школи з життям» і далі закону «Про зміцнення зв’язку школи з життям і про подальший розвиток системи народної освіти в СРСР» від 24 грудня 1958 р де головним завданням середньої освіти оголошувалося подолання відриву школи від життя, в зв’язку з чим єдина трудова школа ставала політехнічною. У 1966 році реформа була скасована.
У 1960-х становище в сільському господарстві погіршилося поділом кожного обкому на промисловий і сільський, що спричинило за собою погані врожаї. У 1965 році, після його відходу на пенсію, ця реформа була скасована.
