Микола Пимоненко коротка біографія відомого українського художника викладена в цій статті.
Микола Пимоненко біографія скорочено
Микола Корнилійович Пимоненко —художник-живописець, автор багатьох картин на сільську та міську тематику.
Народився 9 березня 1862 р. в передмісті Києва на Пріорці у родині міщанина. Батько був іконописцем і різьбярем по дереву. Майбутній художник навчався в іконописній майстерні Іванова, де і познайомився з художником Миколою Мурашком.
У 1876 Микола Пимоненко почав навчатися в Київській школі малювання, якою керував Микола Мурашко. 1881 року він склав іспити на звання учителя малювання при Київському учбовому окрузі і розпочинає вчителювання у Каневі.
1882 року Пимоненко вступив до Петербурзької Академії мистецтв. 1883 року був переведений до натурного класу, де навчався з такими майстрами, як В. Сєров, М. Врубель, С. Васильківський, М. Ткаченко, М. Беркос. Проте 1884 року Пимоненко змушений залишити Академію через стан здоров”я й матеріальні нестатки.
На запрошення М. Мурашка викладав у Київській рисувальній школі.
1885 року в Петербурзькій Академії мистецтв відбулася виставка, де вперше було експоновано картину М. Пимоненка «Гальорка». 1891 року він одержав звання почесного общника (учасника) Академії художеств за заслуги в розвитку мистецтва.
У 90-х роках XIX століття брав участь у розписах Володимирського собору в Києві. Виконав образи Святої Анни і Миколи Мірлкійського та деякі образи на фронтоні.
1893 року на запрошення художника І. Рєпіна,з яким познайомився ще в роки навчання в Київській рисувальній школі, став експонентом Товариства пересувних художніх виставок, а 1894 року став членом цього Товариства.
Протягом 1900 – 1912 років викладав у Київському політехнічному інституті.
1904 року Петербурзька Академія мистецтв присудила М. Пимоненку звання академіка.
На початку ХХ ст. Микола Корнилович брав участь у міжнародних художніх виставках у Парижі, Берліні, Мюнхені, Лондоні. Зокрема, на виставці 1906 р. у Мюнхені його картині «Страсний четвер» відвели одне з найбільш почесних місць, а автора полотна визнали дійсним членом Мюнхенського товариства художників. 1909 року його картину «Гопак» придбав Лувр, а митець став дійсним членом французького товариства «Інтернаціональна спілка митців».
Микола Пимоненко помер у розквіті творчих сил 26 березня 1912 р. від хвороби печінки. Його поховали в Києві, на Лук’янівському цвинтарі. На надгробку зробили дуже лаконічний запис: «Академік живопису».
Відомі картини Пимоненка: «Весілля в Київській губернії» (1891), «Свати» (1893), «Ворожіння» (1893), «Біля колодязя (Парубки)» (1894), «Київська квіткарка» (варіанти 1897 і 1908), «На ярмарку» (1898), «Жертва фанатизму» (1899), «Сінокіс» (1900), «Брід» (1901), «Вихід з церкви в Страсний четвер» (1907), «Зустріч з земляком» (1908), «Гуси, додому!», «Суперниці. Біля колодязя» (1909), «Гопак» (1909) та ін.
Художник створював ліричний образ України з її чарівними пейзажами й життєрадісним народом. Пимоненка називали «майстром побутового живопису». Він знаходив своїх героїв у сусідніх хатах, на гамірливих базарах, приводив додому «живу» натуру – то теля, то овечку. Він наряджав у святкове вбрання молодь і спостерігав за її веселощами, танцями, жартами. Більшість картин присвячено змалюванню життя сучасного йому села, в яких правдиво й поетично відтворено побут і звичаї українського селянства, яскраві образи людей із народу. Звертався митець і до міської тематики.
Також Ви можете ознайомитися з цікавими фактами про Миколу Пимоненка, щоб дізнатися більше про геніального митця.
