Цитатна характеристика героїв “Модри камень” допоможе розкрити образи персонажів, оповідача, Терези, її матері та інших. Цитати до образів допоможуть краще зрозуміти героїв новели Олеся Гончара.
Цитати до образу Терези “Модри камень”
«… Біля столу злякана мати, а ти біля високого ліжка застила в подиві, закриваючи груди розпущеними косами».
«Ти стояла на стільці боса, закриваючи вікна».
«Ти виходиш на дерев’яний різьблений ґанок у білій легкій сукні з чорною пов’язкою на рукаві і дивишся вниз, за Модри Камень, де колись пролягала наша оборона».
«Пальці твої були вправні й повні ніжного тепла. Зовсім не боліло, як ти відривала закривавлений бинт…».
«Спіть, я стану на варті…».
«Ти йдеш попереду, закутана шаллю, легко перестрибуючи з брили на брилу. Розповідаєш, як краще добратися до млинів, і, скинувши рукавичку, подаєш руку на прощання».
«Тонка рука, вся зіткана з чутливих живчиків, дрібно тремтить і гріє всього мене».
«— Вертайтесь, мамуньо, — каже, — бо вам тяжко іти горі. А як зіходили на кряж, вона все частіше озиралася назад.»
«А вона йде перед ними (поліцаями) і не плаче, тільки раз по раз оглядається».
«Вона мовчки витирає кривавицю з обличчя та все-таки оглядається».
Цитати з новели “Модри камень” про оповідача
«Померкло, стерлося все. Навіть те, що звуть незабутнім першим коханням. Чому ж ця випадкова зустріч, єдиний погляд, єдина ява у великій драмі війни, чому вона не меркне і, відчуваю, ніколи не померкне.»
« − Свої, −кажу і не чую власного голосу. Третю добу замість води ми їли сніг. – Свої, − хриплю я щосили».
«Я стидався дивитися на твої білі стрункі ноги, але, одвівши погляд, все одно бачив то весь час».
«Тільки тепер я помітив, який подертий на мені був халат».
«Мої руки були мокрі, червоні, незграбні, в брудних бинтах. Бинти нам правили й за рукавиці, котрі ми розгубили, митарствуючи в проклятих скелях».
«З обережності ми за три доби ні разу не розвели вогню…. З обачності часто змінювали стоянки. Це нас катувало. Перекочовуючи в ущелинах між горами, особливо вночі, ми щоразу зривались у якісь прірви. Якби було менше снігу, ми, мабуть, поскручували б собі в’язи. А так лише пороздирали руки, позбивали коліна, подерли халати і, — що найприкріше, — пошкодили рацію».
«Але головне завдання було виконане, і цієї ночі ми вирішили перебратися до своїх».
«Ти пильно дивилася в вічі, і я виразно чув, як ти входиш до мого серця».
Цитати з твору “Модри камень” про матір Терези
«Мати, бліда й згорьована, щось шепоче, як черниця».
«Її син Францішек завжди сидів над своїм радіо до глухої ночі. Слухав і Прагу, й Москву. Необережний, хвалився всім на роботі, що він чув. А прийшли собаки-тисовці, побили радіо та умкнули й Францішека. В минулий четвірок розстріляли його на кар’єрах.»
«Зігнувшись над попелищем, вона порпалася в ньому паличкою, витягуючи й перетрушуючи якийсь недотлілий мотлох. Зосереджено оглянувши його, тут же кидала і знову порпалася, і видно було, що думає вона не про нього, що ті огарки їй зовсім не потрібні, а вибирає та перетрушує їх лише для того, щоб бути чимось заклопотаною».
Цитати з “Модри камень”
“Модри Камень — Це по карті. “Мудрий Камінь” називають містечко бійці, бо Довго не можемо його взяти. Праворуч і ліворуч нього стоять висоти, як бастіони.”
“Я так довго чекала вас після тої зимової ночі: мені здається, що не менше, як тисячу літ!
Я. А мені здається, що я стільки ж ішов до тебе після тої ночі.”