Максим Рильський “Мова” аналіз допоможе визначити, яка тема, ідея, жанр, художні засоби вірша та скласти літературний паспорт твору.
Рильський “Мова” аналіз твору (паспорт)
Автор – Максим Рильський
Рік написання – 1955
Рід літератури – лірика
Жанр – ліричний вірш
Вид лірики: громадянська.
Тема: розповідь про те, що найціннішим скарбом нашого народу є його мова.
Ідея: заклик уважно ставитись до свої мови, зберігати її чистоту та дбати про неї.
Художні засоби вірша “Мова”:
- Епітети: виноградної лози, гомоні морськім, пишний яр, сумне провалля, живим життям, розумний садівник
- Порівняння: як парость виноградної лози», немає мудріших, ніж народ, учителів, як океан співає — народ говорить, збирайте, як розумний садівник.
- Метафори: плекайте мову, кожне слово – це перлина, достиглий овоч у Грінченка й Даля.
- Уособлення: мова служить, живе; океан співає.
У творі наявні імперативи (наказові слова), які вказують на те, що поет закликає дослухатись до його порад.
У вірші « Мова» поет з великою ніжністю і любов’ю говорить про мову, яка звучить як пісня океану. Мова рідного народу глибока у мудрості. Мова – це найдивовижніший і найчарівніший скарб, що людина створила за всю свою історію. Скільки нерозгаданих таємниць, яка неповторна краса і могутня сила криється, здавалося б, у найпростіших словах, які здатні зворушити людські серця.
Як тонкий знавець мовних проблем, М.Рильський вважав, що джерелом нового наповнення літературної мови є народ, його поезія.
У вірші поет закликає своїх сучасників частіше « заглядати у словник». На його переконання – «це теплий яр, а не сумне провалля». Високу оцінку дає автор словникові Грінченка й Даля.
Для характеристики мови народу автор знаходить зворушливі слова, образні порівняння, щоб змалювати красу народної мови:
Прислухайтесь, як океан співає –
Народ говорить. І любов, і гнів
У тому гомоні морськім.
Вірш « Мова» актуальний і в нас час, бо завжи вдосконалювати свою мову і збагачувати свій словниковий запас.
Вірш “Мова” Рильський
Треба доглядати наш сад
Вольтер
Як парость виноградної лози,
Плекайте мову. Пильно в ненастанно
Політь бур’ян. Чистіша від сльози
Вона хан буде. Вірно і слухняно
Нехай вона щоразу служить вам,
Хоч і живе своїм живим життям.
Прислухайтесь, як океан співає –
Народ говорить. І любов, і гнів
У тому гомоні морськім. Немає
Мудріших, ніж народ, учителів;
У нього кожне слово – це перлина,
Це праця, це натхнення, це людина.
Не бійтесь заглядати у словник:
Це пишний яр, а не сумне провалля;
Збирайте, як розумний садівник,
Достиглий овоч у Грінченка й Даля,
Не майте гніву до моїх порад
І не лінуйтесь доглядать свій сад
