Вірш “Мріє, не зрадь” Лесі Українки пройнятий оптимізмом. У ньому прославляється подвиг борців за волю. Поетеса стверджувала, що народ – це творець всіх цінностей і багатств, стверджувала безсмерття народу та велич його творчої праці. Аналіз вірша “Мріє, не зрадь” допоможе підготувати літературний паспорт твору.
“Мріє, не зрадь” Леся Українка аналіз (паспорт)
“Мріє не зрадь” рік написання -1905
Жанр: ліричний монолог
Літературний рід – лірика
Вид лірики – філософська
Літературний напрям – модернізм
Тема: зображення сильної волі та віри, самозречення заради високої мети.
Ідея: заклик до боротьби за навколишнім та своїм внутрішнім світом заради досягнення цілей, заради здійснення мрій.
Основна думка: “Мріє хочу дихать вогнем, хочу жити твоєю весною, а як прийдеться згинуть за теє — дарма!
Римування: перехресне
Віршовий розмір: п’ятистопний ямб з пірихієм
Загальний настрій поезії: оптимістичний
Художні засоби та синтаксичні засоби: епітети, метафори, риторичні звертання та оклики, анафора, інверсія, гіпербола.
Образ ліричної героїні: Лірична героїня твору переживає емоційний злет, що змушує на відверті зізнання. Її служіння прийдешньому ідеалу сягає крайньої межі:
Я вже давно інших мрій відреклася для тебе.
Се ж я зрікаюсь не мрій, я вже зрікаюсь життя.
Адресат звернення ліричної героїні у творі “Мріє, не зрадь” – мрія.
Ключові мотиви твору: Мрія та заклик майбутнього
Леся Українка “Мріє, не зрадь” читати вірш
Мріє, не зрадь! Я так довго до тебе тужила,
Стільки безрадісних днів, стільки безсонних ночей.
А тепера я в тебе остатню надію вложила.
О, не згасни ти, світло безсонних очей!
Мріє, не зрадь! Ти ж так довго лила свої чари
в серце жадібне моє, сповнилось серце ущерть,
вже ж тепера мене не одіб’ють від тебе примари,
не зляка ні страждання, ні горе, ні смерть.
Я вже давно інших мрій відреклася для тебе.
Се ж я зрікаюсь не мрій, я вже зрікаюсь життя.
Вдарив час, я душею повстала сама проти себе,
і тепер вже немає мені вороття.
Тільки — життя за життя! Мріє, станься живою!
Слово, коли ти живе, статися тілом пора.
Хто моря переплив і спалив кораблі за собою,
той не вмре, не здобувши нового добра.
Мріє, колись ти літала орлом надо мною, —
дай мені крила свої, хочу їх мати сама,
хочу дихать вогнем, хочу жити твоєю весною,
а як прийдеться згинуть за теє — дарма!
З/VІІІ 1905
Ви можете розширити аналіз “Мріє, не зрадь”, додавши провідний мотив, приклади художніх засобів тощо, через форму коментарів.
Аналіз
Та погана цицьо надоїла всяку фігню задовати,як мать поживае то
Жанр: філософська лірика
Тема: зображення сильної волі та віри, самозречення заради високої мети.
Ідея: заклик до боротьби за навколишнім та своїм внутрішнім світом заради досягнення цілей, заради здійснення мрій.
Дякуємо, за Ваш внесок та допомогу іншим читачам!)
Римування: перехресне
ВІршовий розмір: п’ятистопний ямб з пірихієм
Художні засоби:
епітети, метафори, риторичні звертання та оклики, анафора, інверсія, гіпербола.
Дякуємо! Доповнили аналіз вашою інформацією!
Художні засоби: епітети («безрадісних днів», «безсонних ночей», «жадібне серце»),
метафори: («мрія лила чари», «не зляка страждань, горя, смерті», «дай мені крила», «дихати вогнем», «жити весною», «вложила останню надію»); звертання (мріє, світло, слово);
анафора: (мріє); окличні речення: («Тільки — життя за життя!», «…прийдеться згинуть за
теє — дарма!»).
Дякую тобі)