Образ Мазепи в світовій літературі

Образ Мазепи в світовій літературі

Гетьман Іван Мазепа є найбільш відомим в Європі та Америці представником України. Йому присвячено 186 гравюр, 42 картини, 22 музичних твори, 17 літературних творів, шість скульптур. Ім’я Мазепи було і залишається досить популярним. Серед найбільш відомих творів про Мазепу:

• гравюри І. Мигури, І. Щирського, Д. Галяховського, Л. Тарасевича, М. Бернінгротга;
• музичні інструментальні та оперні твори П. Сокальського, К. Педротті, Ш. Пурні, Дж. В. Гінтона, Ф. Педреля, П. Чайковського, М. Гранваля, Ф. Ліста, Ж. Матіаса, О. Титова, С. Рахманінова.
• поетичні та прозові твори: Дж. Байрона, В. Гюго, Ю. Словацького, О. Пушкіна, Ф. Булгаріна, Г. Асакі. Ось найвідоміші твори про гетьмана:

1. «Мазепа» – поема Гюго;
2. «Полтава» – поема А. С. Пушкіна. У своїй поемі Олександр Пушкін малює образ гетьмана Мазепи як зрадника царя Петра І. У той же час, на думку деяких сучасних українських істориків, Пушкін вказав в поемі, що справжньою метою гетьмана було здобуття Україною незалежності:
3. «Мазепа» поема Байрон: Поема має мало спільного з біографією гетьмана, центральний епізод – юного Мазепу, пажа польського короля Яна II Казимира, оголеним прив’язують до спини коня, якого відпускають в степ, в покарання за зв’язок з дружиною шляхтича.
4. «Мазепа» – історичний роман російського письменника Ф.Булгаріна (1834);
5. «Мазепа» – поема німецького автора Г. Штебіна (1844);
6. «Іван Мазепа» – чеського автора І. Фріча;
7. «Мазепа в Молдові» – молдавського автора Г. Асакі;
8. «Молодість Мазепи» – українського автора М. Старицького;
9. «Мазепа» – поема українського автора В. Сосюри. У поемі пристрасне зізнання Мазепи в любові до своєї України, до своїх співвітчизників.
10. «Батурин» – повість українського автора Б. Лепкого;
11. «Мазепа, гетьман український» – поема українського автора Степана Руданського;
12. “Мазепа” Юліуш Словацький. Письменник створив дві драми, в основі яких історія Мазепи: першу — 1834 року, яку сам потім знищив, а другу — 1839 року, і то був єдиний твір поета, поставлений за його життя на сцені. Драма Ю. Словацького «Мазепа» заснована на історичних реаліях. Його герой, шляхетний, хоч дещо необачний, був утягнений у похмуру драму, в якій рушійними силами є боягузтво короля, злочинна любов Збігнева та сліпа ненависть воєводи. Честь не дозволяє Мазепі, який не був сам закоханий, а став свідком кохання, розкрити всі обставини «забороненого кохання», що наражає його на жорстоку помсту магната. У кульмінаційній сцені його за розпорядженням ревнивого воєводи за-муровують заживо в глухій кімнаті, але й перед лицем жахливої смерті він не видає таємниці нещасних закоханих, яким щиро співчуває. В останню мить його за наказом короля розмуровують і напівмертвого виносять із могили, чим завершується його випробування смертю.Але на героя чекає ще одне тяжке випробування — скачка зв’язаним на дикому коні степами України, яка в метафоричному сенсі є його Голгофою. З сюжетно-композиційного погляду ця сцена видається зайвою, повтором, навіть такою, що порушує жанрові засади драми. Але вона необхідна авторові для остаточного зображення міфічності Мазепи.