Органи рослин
У рослин виділяють вегетативні й генеративні органи. Вегетативні органи призначені для підтримання індивідуального життя рослин, а генеративні забезпечують їх розмноження.
У вищих рослин вегетативними органами є корінь і пагін; у нижчих — тіло (талом, або слань), не почленоване на органи, а представлене однією клітиною (одноклітинні водорості), нитками з одного ряду клітин (нитчасті водорості) або колоніями у формі пластинок, куль тощо; у деяких справжніх водоростей спостерігається диференціювання талому на органи, зовні подібні до стебла й листків вищих рослин.
Морфологія й анатомічна будова вегетативних органів пристосована до виконання властивих їм функцій. У разі зміни характеру функції змінюються відповідно й вегетативні органи (утворюються видозміни органів) вегетативні органи використовуються також для вегетативного розмноження.
Корінь — вегетативний орган, який забезпечує закріплення рослин у субстраті, поглинання і транспорт води та розчинених у ній мінеральних речовин і продуктів життєдіяльності ґрунтових мікроорганізмів і коренів інших рослин, первинний синтез органічних речовин, виділення в ґрунт продуктів обміну речовин і вегетативне розмноження.
Пагін — вегетативний орган, до складу якого входять стебло, листки і бруньки він забезпечує утворення органічних речовин у процесі фотосинтезу й метаболічних процесів, обмін речовинами між різними частинами організму рослини та її оптимальне розташування у просторі.
Генеративні органи — органи рослин, призначені для розмноження та поширення рослин. Прикладом генеративного органа рослин є квітка. Квітка — це складна система, що забезпечує статеве розмноження у квіткових рослин.
Функції квітки:
- утворення тичинок з пилковими зернами,
- плодолистків (маточок) з насіннєвими зачатками,
- запилення,
- складні процеси запліднення,
- формування насінини й плода.
